Смирнов Андрій Кирилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Смирнов Андрій.

Андрі́й Кири́лович Смирно́в (рос. Андрей Кириллович Смирнов; 15 (27) серпня 1895(18950827) — 8 жовтня 1941) — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант (1940).

Андрій Кирилович Смирнов
рос. Андрей Кириллович Смирнов
Народження	15 (27) серпня 1895(1895-08-27) Санкт-Петербург
Смерть	8 жовтня 1941(1941-10-08) (46 років) район імені В. В. Куйбишева, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Смирнове
Країна	Російська імперія,  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Володимирське військове училищеd
Роки служби	1918—1941
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	Харківський ВО 18-а армія
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 15 (27) серпня 1895(18950827) року в місті Санкт-Петербурзі. Росіянин.

У 1916 році закінчив Володимирське військове училище. Учасник Першої світової війни, командував ротою, поручик.

У 1918 році вступив до лав РСЧА. Брав участь у Громадянській війні в Росії, командував батальйоном. Після закінчення у 1922 році Вищих академічних курсів з серпня того ж року командував 168-м стрілецьким полком. З серпня 1923 року — командир 58-го стрілецького полку. У жовтні того ж року призначений помічником командира 56-ї Московської стрілецької дивізії. З січня 1924 року — помічник командира 10-ї Тамбовської стрілецької дивізії.

У 1925—1927 роках навчався на східному факультеті Військової академії імені Фрунзе. Член ВКП(б) з 1927 року.

З жовтня 1927 року — начальник 4-го відділу Штабу РСЧА.

Після закінчення в жовтні 1929 року Курсів удосконалення вищого командного складу РСЧА призначений помічником командира, а з листопада того ж року — командиром 4-ї Туркестанської стрілецької дивізії. З січня 1930 року — командир, а з серпня 1931 року — військовий комісар 12-ї стрілецької дивізії.

У червні 1936 року А. К. Смирнов призначений командиром і військовим комісаром 39-го стрілецького корпусу.

З липня 1937 року А. К. Смирнов — заступник командувача військами Приморської групи військ Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

У грудні 1938 року призначений начальником Курсів удосконалення командного складу (КУКС) «Постріл».

У вересні 1939 року призначений начальником Управління військово-навчальних закладів РСЧА.

1940 году А. К. Смирнову присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».

26 липня 1940 року наказом НКО СРСР № 0036 генерал-лейтенант А. К. Смирнов призначений генерал-інспектором піхоти Червоної Армії, а 18 грудня того ж року наказом НКО СРСР № 556 А. К. Смирнов звільнений з посади генерал-інспектора піхоти у зв'язку з призначенням на посаду командувача військами Харківського військового округу.

З початком німецько-радянської війни на базі управління Харківського ВО створено управління 18-ї армії Південного фронту, а генерал-дейтенант А. К. Смирнов 26 червня 1941 року призначений командуючим 18-ю армією. Під його керівництвом війська армії брали участь у оборонних боях у Молдавії й Південній Україні.

8 жовтня 1941 року загинув у бою поблизу села Олексіївка, потрапивши в оточення разом з чималою групою військ^[1][2]. Похованій в індивідуальній могилі в селі Смирнове Куйбишевського району Запорізької області^[3].

Нагороди

Був нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (посмертно) і медаллю «XX років РСЧА».

Пам'ять

У червні 1946 року село Поповка Куйбишевського району Запорізької області перейменоване у село Смирнове, а Поповська сільська рада — у Смирновську сільську раду. Ім'я генерала було присвоєне місцевій школі^[4].

У селищі міського типу Зельва (Гродненська область, Білорусь) ім'ям А. К. Смирнова названо вулицю. У шкільному музеї селища створено експозицію про військовика^[5].