Смирнов Станіслав Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смирнов.

Станісла́в Костянти́нович Смирно́в (рос. Смирнов Станислав Константинович; нар. 3 вересня 1970 Ленінград, РРФСР) — російський математик, лауреат Філдсівської премії 2010 року. Наразі Смирнов працює в Женевському університеті. Основна робота зосереджена в області комплексного аналізу, динамічних систем та теорії ймовірностей.^[7][8]

Смирнов Станіслав Костянтинович
рос. Станисла́в Константи́нович Cмирно́в
Народився	3 вересня 1970(1970-09-03) (55 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія  Швейцарія[1]
Діяльність	математик, викладач університету, дослідник
Alma mater	математико-механічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd Saint Petersburg Lyceum 239d Каліфорнійський технологічний інститут
Галузь	теорія ймовірностей і математика
Заклад	Женевський університет
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Nikolai Makarovd[2] і Viktor Khavind
Аспіранти, докторанти	Уго Дюмініль-Копен[3] Dmitri Beliaevd[3] Antti Kemppainend[3] Clément Honglerd[3] Konstantin Izyurovd[3] Marianna Russkikhd[3]
Членство	Європейська академія[4] Шведська королівська академія наук Американське математичне товариство[5][6]
Нагороди	медаль Філдса (2010) Премія Салема (2001) медаль Онсагера Дослідницька нагорода Клея Rollo Davidson Prized (2002) член Американського математичного товаристваd (2013) honorary doctorate from Joseph Fourier Universityd (1 січня 2012)
Смирнов Станіслав Костянтинович у Вікісховищі

Кар'єра

Смірнов народився 3 вересня 1970 року в Ленінграді, СРСР (нині Санкт-Петербург, Росія). До 1987 року навчався в спеціалізованому математичному Санкт-Петербурзькому ліцеї № 239. Двічі здобував золоту медаль на Міжнародній математичній олімпіаді (1986, 1987) з абсолютним результатом. 1992 року здобув ступінь бакалавра в Санкт-Петербурзькому державному університеті, де він працював під керівництвом Віктора Хавіна.^[9] Ступінь доктора філософії здобув у Каліфорнійському технічному інституті (дисертація мала назву Спектральний аналіз множин Жюліа) у 1996 році.^[10] Смірнов займав дослідницькі посади в Єльському університеті, Інституті математики Макса Планка^[en] в Бонні, а також в Інституті перспективних досліджень у Принстоні.^[11][12] У 1998 році він почав працювати в Королівському технологічному інституті у Стокгольмі, а починаючи з 2003 року має посаду професора математичного аналізу в групі математичної фізики та теорії ймовірностей Женевського університету.^[11][13]

Особисте життя

Дружина Тетяна Смирнова-Нагнибіда, з якою познайомився ще на математичному гуртку, теж математик, професор у Женевському університеті.^[14] Виховує дочку Олександру (2002) та сина Миколу (2006).

Дослідження

В першу чергу Смірнов відомий своєю роботою в області теорії протікання, де він довів формулу Карді для перколяції на гексагональній (трикутній) решітці, а також довів конформну інваріантність для різних двовимірних моделей.^[12] Теорема Смірнова допомогла в чіткому завершенні теорії перколяції на трикутній решітці.

Нагороди та визнання

• почесний доктор Університету Гренобль 1^[en];
• 1997 — Премія Санкт-Петербурзького математичного товариства^[en];
• 2001 — Дослідницька нагорода Клея;
• 2001 — Премія Салема;
• 2001 — Премія Горана Густафсона;
• 2002 — Премія Ролло Давідсона^[en];
• 2004 — Премія Європейського математичного товариства^[11];
• 2006 — Доповідач на Міжнародному конгресі математиків у Мадриді;
• 2010 — Премія Філдса;
• 2013 — член Європейської Академії.^[15];
• 2013 — член Американського математичного товариства.

У 2010 році Смірнов був нагороджений премією Філдса «за доведення конформної інваріантності двовимірної перколяції та моделі Ізинга в статистичній фізиці» .^[16] Після отримання премії Смірнов висловив своє бажання продовжувати робити важливі математичні відкриття, сказавши «Я очікую довести ще більше теорем. Я сподіваюся, що важливість цієї премії не загальмує мене.»^[17]

Лекції

• Plenary Lecture from the 1st PRIMA Congress. Conformal invariance and universality in the 2D Ising model, Stanislav Smirnov, University of Geneva. [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Математика как наука в средней школе. V Санкт-Петербургский образовательный форум (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 1 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 2 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Что такое случайное блуждание? Лекция 3 | Что такое случайное блуждание? | Лекториум (рос.)
• Self-avoiding walk and integrability (англ.)