Смоляна яма

Смоляна яма (англ. tar pit), правильніше бітумна яма (англ. asphalt pit) або бітумне озеро (англ. asphalt lake) — місце, де підземний бітум виходить на поверхню, створюючи велику ділянку природного асфальту^[1][2].

Піч-Лейк, Тринідад

Відомі смоляні ями

Смоляні ями Ла-Брея, Каліфорнія

У світі існує всього лише декілька відомих бітумних озер:

• Піч-Лейк (Ла Бреа, Тринідад і Тобаго)
• Озеро Бермудес (Либертадор, штат Сукре, Венесуела)
• Ранчо Ла-Брея (Лос-Анджелес, Каліфорнія, США)
• Бінагади (Бінагади, Баку, Азербайджан)
• Смоляні ями МакКітрика (МакКітрик біля Бейкерсфілда, Каліфорнія, США)
• Смоляні ями Карпінтерії (Карпінтерії, Округ Санта-Барбара, Каліфорнія, США)
• Смоляна яма в шарах глинистих пісковиків поблизу Старуні в Україні (тепер село Івано-Франківської області).

Також бітумні озера є в Техасі, Перу, Ірані, Росії і Польщі. Безліч смоляних ям є в околицях Мертвого моря, а в часи Йосипа Флавія Мертве море називали Асфальтовим озером через шматки бітуму, що плавали в нім.

Палеонтологічне значення

Тварини, що потрапляли до смоляних ям, часто угрузали у них, що робить ці ями відмінними місцями для виявлення кісток доісторичних тварин^[3]. Зокрема, з одних тільки каліфорнійських смоляних ям Ла-Брея було витягнуто понад півмільйона кісток тварин, у тому числі шаблезубих тигрів, мамутів, ведмедів, величезних грифів та безліч різноманітних гризунів, ящірок і комах. Скелети з Ла-Брея, що становлять найбільшу у світі колекцію решток тварин, що існували 15 тисяч років тому, виставлені в місцевому музеї Лос-Анджелеса^[4].