Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Смоліне
селище в Україні, адміністративний центр Смолінської селищної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Смо́ліне — селище в Україні, адміністративний центр Смолінської селищної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Розташоване на річці Кильтень. Населення — 9709 осіб (2024). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Смолінська селищна рада.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перші згадки про поселення на цьому місці з'явилися у 1790 році після закінчення російсько-турецької війни та ліквідації Запорозької Січі, коли почалося масове заселення Дикого Поля. Раніше на цьому місці існували села Уманське (пізніше перейменоване в Янопіль) та Червоний Кут. У XIX столітті тут збудували храм, який не працював у період радянської влади. У 1990 році храм було передано Смолінській селищній громаді.
У 1964 році в районі села Березівка геологорозвідувальною партією № 47, де головним геологом був Микола Смолін, було знайдено декілька радіоактивних аномалій, в результаті чого у 1966 році після проведення попередніх геологічних досліджень було відкрите промислове уранове родовище. Микола Смолін наполягав на продовженні пошуків саме в цьому регіоні та сам вказав місце буріння свердловини. Наприкінці 1967 року на околицях села Березівка відкрито уранове родовище, яке згодом було назване Ватутінським.
28 квітня 1972 року було організовано рудоуправління № 3 Східного гірничо-збагачувального комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР, а 7 червня цього року створено колектив шахти № 1, до якого увійшли 46 осіб з-поміж гірників геологорозвідувальної партії № 47. Основна вага робіт, пов'язаних із розвідкою та підготовкою матеріалів для підрахунку запасів, лягла на плечі Смоліна. Захист запасів Ватутінського родовища у травні 1973 року пройшов блискуче. Родовищу було присвоєно проектну потужність у 800 тис. тонн руди на рік, а запаси затверджено на рівні 19,2 млн тонн руди. У 1973 році родовище було введено у промислову експлуатацію.
Не чекаючи завершення геологорозвідувальних робіт, розпочалося широкомасштабне промислове та житлове будівництво. У 1971 році почалося будівництво першого селища, яке надалі було назване селищем Будівельників (наразі на цьому місці вулиці Будівельників та Шкільна).
4 грудня 1973 року був закладений перший блок стін житлового будинку населеного пункту, якому 20 липня 1976 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно назву — селище Смоліне, на честь Миколи Смоліна, головного геолога геологорозвідувальної партії № 47, лауреата Ленінської премії та Героя Соціалістичної Праці. 10 серпня 1976 року рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих селищу було надано статус селища міського типу.
Через видатний внесок Миколи Смоліна у розвиток геологорозвідувальних робіт, у 1997 році шахта № 1 Східного гірничо-збагачувального комбінату, що розробляє Ватутінське родовище, отримала назву Смолінської.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Маловисківського району, селище увійшло до складу новоутвореного Новоукраїнського району[2].
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Смоліне набуло статусу селища[3].
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Remove ads
Інфраструктура
Найбільше підприємство, що розташоване поблизу селища і є основним центром зайнятості населення — Смолінська шахта з видобутку уранової руди, котра є складовою державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК).
На території селища діють: Смолінська медико-санітарна частина, громадська бібліотека, дві загальноосвітні школи, музична школа, два дитячих садки, стадіон і спортивний комплекс «Шахтар», автостоянка, СТО. Селище газифіковане. В селищі є котельня та зерносховище, а також залізнична станція, що не діє.
Банківські послуги надають 3 філії: Ощадбанк, Приватбанк, Південний.
Спорт
У місті існує футбольна команда «Шахтар». Команда була заснована в 1972 році й почала виступати на першість Маловисківського району під назвою «Геолог» з квітня 1972 року. У 1982 році команда отримала сучасну назву «Шахтар».
Великих успіхів команда на-гора не видавала. Багаторазовий чемпіон колишнього Маловисківського району та володар кубка. Триразовий чемпіон області (у другій групі). Вище досягнення в першій групі — 6-те місце.
У 2002 році футбольна команда «Шахтар» офіційно має назву ФК «Шахтар» (Смоліне).
Remove ads
Уранові перспективи
«Ядерне паливо України» і «ТВЕЛ» у жовтні 2010 року підписали угоду про будівництво на території Україні підприємства з перероблення уранової руди.
Комісія з вибору майданчика для розміщення підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 на підсумковому засіданні 18 серпня 2011 року рекомендувала розмістити об'єкт в районі селища Смоліне. Про це рішення говориться в пресрелізі на сайті державного концерну «Ядерне паливо України». Таке рішення ухвалено за підсумками вивчення трьох можливих майданчиків: в районі Жовтих Вод (Дніпропетровська обл.), Славутичі (Київська обл.) та Смоліне (Кіровоградська обл.)[5].
Вартість спорудження на території України підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 оцінюється в $370 млн.
В перспективі підприємство може стати значним наповнювачем бюджету району та області.
Remove ads
Персоналії
- Смолін Микола Васильович — геолог, керівник геологорозвідувальної партії № 47. Розвідав місцеве уранове родовище та сприяв будівництву Смолінської шахти. На його честь селище отримало назву
- Григорій Черниш — геолог, член геологорозвідувальної партії № 47. Зробив значний внесок в розвиток гірничо-видобувної промисловості селища.
- Лашкул Віталій Леонідович (1971—2016) — старший солдат, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ, учасник російсько-української війни. Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі.
- Пашко Олександр Іванович (1982—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads