Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Смош (село)
село Прилуцького району Чернігівської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Смош — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 321 особа. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Розташоване на річці Смош (притока Удаю), за 19 км від райцентру і залізничної станції Прилуки.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Уперше згадується 1629 року. У 1654–1781 роках Смош входив до складу Прилуцького полку як ратушне село.
1732 року віддане на ранг генеральному осавулу Лисенку.
З 1744 року відійшло до Розумовських.
Найдавніше знаходження на мапах за 1787 рік як Смож.
Є запис: «…….и по жене Полтавской губернии Прилукского уезда в селе Смоиш (?) 107 душ и земли 844 десятины ……»
У цьому записі перерахований посаг Любові Іванівни (до шлюбу Маркович). Чоловік Олександр Гнатович Гижицький (1791/1792 — після 1845).
Дочка колезького асесора Івана Дмитровича Марковича та Варвари Василівни, уродженої Кулябко-Корецької (разом з батьками була внесена до 6-ї частини Дворянськогой родоводу книги Чернігівської губернії). Засновник роду Марковичів — Марко Аврамович (пом. 1712), орендар прилуцький та пирятинський, ім'я якого і стало родовим прізвищем для його нащадків. Онучатим племінником Любові Іванівни був історик Олексій Іванович Маркович (1847—1903).
У 1862 році в селі володарському казенному та козачому Смошь (Смож[2]) була церква, завод та 142 двори, де жило 477 осіб[3].
У 1911 році в селі Смошь була Покровська церква [4][5], церковно-парафіївська школа та жила 1321 особа[6].
Під час революції 1905–1907 років у Смоші відбувалися селянські заворушення.
Протягом 1917—1921 років у селі кілька разів змінювалась влада.
На 1988 рік у селі — центр, садиба колгоспу ім. 60-річчя утворення СРСР, відділення зв'язку, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. 1965 року споруджено обеліск у пам'ять про воїнів-односельців, які загинули (185 чоловік) на фронтах німецько-радянської війни, надгробок на могилі червоноармійця, загиблого під час громадянської війни, і надгробок на могилі радянського воїна, який поліг 1943 року під час визволення села від нацистських загарбників[7]. Збереглася дерев'яна Покровська церква (1831)[8].
До 2019 року орган місцевого самоврядування — Смоська сільська рада, якій були підпорядковані села Високе, Заудаївське і Лісове.
Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Відомі люди
Уродженцем села є історик 19 сторіччя Маркевич Олексій Іванович.
Див. також
Виноски
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads