Снарк Декарта

Снарк Дека́рта в теорії графів — це неорієнтований граф з 210 вершинами та 315 ребрами. Цей снарк був вперше був знайдений Вільямом Таттом у 1948 році, який працював під псевдонімом Бланш Декарт^[en].^[1]

Снарк Декарта
Зображення снарка Декарта.
Названо на честь	Бланш Декарт[en]
Вершин	210
Ребер	315
Обхват	5
Хроматичний індекс	4
Властивості	кубічний снарк

Снарк Декарта можна отримати з графу Перерсена, якщо замінити кожну вершину на дев'ятикутник і кожне ребро з певним графом, тісно пов'язаним з графом Петерсена. Оскільки існує кілька способів виконання цієї процедури, то існує кілька снарків Декарта.