Собків Роман Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Собків.

Роман Васильович Собків (8 квітня 1989, с. Малі Дідушичі, Українська РСР, СРСР — 12 березня 2022, с. Гута-Межигірська, Київська область, Україна) — український військовослужбовець, майор Національної гвардії України, командир 3-ї бойової групи спеціального призначення (водолазної) ОЗСП «Омега», учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2022, посмертно).

Роман Собків Роман Васильович Собків
Майор
Загальна інформація
Народження	8 квітня 1989(1989-04-08)  Малі Дідушичі, Стрийський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	14 березня 2022(2022-03-14) (32 роки)  Київ, Україна
Національність	українець
Alma Mater	Академія внутрішніх військ МВС України (2012)
Псевдо	Пума
Військова служба
Роки служби	2007—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	«Омега»  4 БрОП НГУ
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Життєпис

Роман Собків народився 8 квітня 1989 року в селі Малих Дідушичах, нині Стрийської громади Стрийського району Львівської області України.

Закінчив Великодідушицьку опорну СЗОШ І-ІІІ ст. та Стрийське ВПУ №8.

2007 року призваний на строкову службу до внутрішніх військ МВС України.

2008 року став курсантом, а 2012 року — закінчив Академію внутрішніх військ МВС України за спеціальністю «Автомобільний транспорт».

Чотири роки прослужив у танковому підрозділі 4-й бригаді оперативного призначення НГУ імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. Понад рік з цього часу перебував у бойових відрядженнях на Донбасі.

З лютого по квітень 2017 року особовий склад під керівництвом майора Собківа виконував службово-бойові завдання на взводному опорному пункті в Бахмутському районі Донецької області, де здійснював прикриття позицій ротної тактичної групи та недопущення диверсійно-розвідувальних груп на територію, підконтрольну Україні.

З грудня 2017 року до березня 2018 брав активну участь у виконанні службово-бойових завдань з охорони та оборони визначених об’єктів в Донецькій області, боротьбі з незаконними збройними формуваннями.

У серпні 2021 року був переведений до ОЗСП «Омега» Північного ОТО НГУ.

12 березня 2022 року загинув у бою біля с. Гута-Межигірська на Київщині разом із старшим лейтенантом Віктором Головком, прикриваючи відхід особового складу^[1].

Нагороди

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2].