Соборна гора (Дніпро)

Соборна гора — перший пагорб центральної частини міста Дніпро, розташований на закруті річки Дніпро. Входить у межі Соборного району міста. На пагорбі знаходяться два менших райони — Нагірний та Табірний (отримав свою назву від Феодосійських казарм).

Краєвид Соборної гори з лівого берега Дніпра

З половицьких, козацьких часів до дніпропетровських у народі називалася — «Гора», а місцевість — «На горі».

Наприкінці XVIII століття на Соборній горі за проектами архітекторів Клода Геруа та Івана Старова було зведено центральну частину губернського міста Катеринослава.

Назва від собору

Свою назву пагорб отримав від спроектованого Спасо-Преображенського кафедрального собору, що за своїми розмірами мав перевершити собор Святого Павла в Римі.

Храм у проекті Геруа вдавав з себе грандіозну базиліку з п'ятьма навами. Окрім масивного купола, що мав увінчувати будівлю, прикрасою собору мали слугувати портики — восьмиколонний портик коринфського ордеру на головному фасаді та шестиколонні портики на бічних фасадах^[1].

9 травня 1787 р. імператриця Катерина II та австрійський цісар Йосип II заклали перші камені у фундамент собору, що стало офіційним початком заснування Катеринослава, проте, крім фундаменту, спорудження собору не відбулося у зв'язку з початком російсько-турецької війни (1787—1792), а після смерті Катерини II через заборону Павла I будувати кам'яні будівлі в Новоросійську (таку назву мало місто у 1796—1802 роках). Будівництво собору було відновлено тільки в 1822 р. і в 1835 р. Спасо-Преображенський кафедральний собор було збудовано у значно менших від першопочаткового плану розмірах.

Архітектурний комплекс пагорба

Також на Соборній горі планувалася центральна площа з адміністративними і громадськими будівлями — прототип Соборної площі^[2].

Головна вулиця, за проектом Геруа, розміщувалась в центрі пагорба і проходила по його головній лінії — з північного сходу на південний захід (лінія сучасної вулиці Писаржевського паралельно проспекту Науки).

На північному схилі пагорба розташовувались Потьомкінський палац та Потьомкінський сад викуплений князем Григорієм Потьомкіним (Таврійський сад) у Лазаря Глоби (нині парк імені Тараса Шевченка).

Під час правління губернатора Андрія Яковича Фабра (1847—1857) частину пагорба було зрізано, засипано низ Жандармської балки, з взяттям в колектор річки Жабокряч, зпрямлено ділянку Катерининського проспекту (нині ім. Д. Яворницького) від вулиць Кудашівської (тепер Барикадна) до Новошляхетної (нині ім. В. Вернадського)^[3].

Вид "Західної Стіни" (колишні Камені) на Соборній Горі

У 1905 році на Соборній горі було побудовано приміщення Катеринославського музею ім. О. Поля (тепер Дніпровський національний історичний музей ім. Д. Яворницького).

На межі ХІХ — XX ст. на пагорбі були зведені корпуси Катеринославського Вищого гірничого училища, згодом перетвореного на інститут (тепер Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"), у 1930-ті роках відкрито ДІСІ (будівельний) (тепер Придніпровська державна академія будівництва та архітектури), ДХТІ (хіміко-технологічний) (тепер Український державний хіміко-технологічний університет) та ДМетІ (металургійний) інститути (тепер Національна металургійна академія України)^[4].

У другій половині 1960-х років на південно-східній частині пагорба в Мандриківці починають зводити багатоповерхівки.

На початку ХХІ століття мікрорайон Половиці Каміння, що був розташований на східному схилі гори, зносять і на його місці зводять ЖК "Амстердам" та офісні й житлові багатоповерхівки нового мікрорайону "Західна Стіна".