Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич)

Катедра́льний храм Пресвято́ї Трі́йці — кафедральний (катедра) храм УГКЦ у місті Дрогобичі на Львівщині; давній духовний осередок, взірець сакральної архітектури XVII—XIX століть, історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення Львівської області^[1].

Катедра Пресвятої Трійці в Дрогобичі
Катедральний храм Пресвятої Трійці, Дрогобич
49°21′1″ пн. ш. 23°30′20″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Дрогобич (Львівська область)
Початок будівництва	1690
Кінець будівництва	XIX століття
Стиль	бароко і класицизм
Належність	УГКЦ
Єпархія	Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адреса	вул. Трускавецька, 2
Епонім	Трійця
Вебсайт	katedradrohobych.com
Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич) (Україна)
Собор Пресвятої Трійці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Собор Пресвятої Трійці.

Величний мурований храм із комплексом церковних споруд розташований у дрогобицькому середмісті, неподалік ратуші, за адресою: вул. Трускавецька, 2.

З історії храму

Дерев'яну церкву Святої Трійці в Дрогобичі було споруджено в 1555 році, неподалік від нині існуючого храму.

Нинішню церкву збудували у 1690 році як римо-католицький костел, а прилеглі приміщення були добудовані вже значно пізніше, як монастир отців-кармелітів.

1795 року імператор Йосиф II ліквідував цей монастир, націоналізувавши майно.

1808 року руська (українська) громада викупила в уряду Австрійської імперії храм і приміщення під греко-католицьку церкву і школу.

Згодом цей духовний комплекс було віддано під опіку отців василіян, однак він і надалі залишався у власності міста.

Храм оновлювався у 1894—1905 роках. Розпис іконостасу 1909 року здійснив талановитий галицький маляр Модест Сосенко.

Після передачі кармелітського костелу оо. Василіянам, з нього було вилучено барокові прикраси, стіни помальовано і прикрашено іконами святих, були зняті дві готичні стрілчасті вежі, добудовані дві нави.^[2]

У стінах храму молилися і навчалися багато світочів української нації, серед яких видатний громадський діяч і письменник Іван Франко.

Із гоніннями на УГКЦ після входження західноукраїнських земель до складу УРСР утисків зазнали і дрогобицька церква Пресвятої Трійці та її духовенство. Пастирі Северіян Бараник, Яким Сеньківський, Віталій Байрак, Євген Нищик та Павло Жупанський стали мучениками від віри — їх було засуджено і страчено органами НКВС у 1941—1947 роках, а двоє останніх загинули в сибірських таборах.

Синод Владик УГКЦ, який проходив у Святоюріївському духовному комплексі в період від 16 до 31 травня 1992 року, своїм рішенням утворив, а 12 липня 1993 року Верховний Архієпископ Львівський, Митрополит Галицький, єпископ Кам'янецький Мирослав-Іван Любачівський проголосив нову Самбірсько-Дрогобицьку Єпархію УГКЦ.

Докладніше: Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ

Адміністратором новоствореної єпархії став преосвященнійший владика Юліан (Вороновський), єпископ-помічник Львівський, ректор Духовної Семінарії Святого Духа у Львові. Синод Владик, що відбувався у Львові 20—27 лютого 1994 року, обрав першим єпископом Самбірсько-Дрогобицьким владику Юліана (Вороновського).

Грамотою глави УГКЦ від 12 липня 1993 року парафіяльний храм Пресвятої Трійці Дрогобича визначено як Катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Світлини

• 
  Портал собору
• 
  Вид на катедру з вежі ратуші
• 
  Велика Гаївка біля Катедрального храму Святої Трійці в Дрогобичі 17 квітня 2012 року
• 
  Меморіальна дошка Іванові Франку на фасаді собору
• 
  Меморіальна дошка Маркіяну Шашкевичу на фасаді собору