Собор Різдва Христового (Ізяслав)

Собор Різдва Христового — втрачена пам'ятка православного сакрального будівництва в Заславі на Волині. Збудована в другій чверті 19 століття на місці старої замкової церкви. Знищена комуністами в 1930-х роках.

Собор Різдва Христового
Собор Різдва Христового. Загальний вид з поштівки поч. 20 ст.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Ізяслав
Початок будівництва	1823
Кінець будівництва	1835
Зруйновано	1930-ті
Належність	ПРЦ, УАПЦ

Церкву Різдва Христового ПРЦ закладено на місці старої замкової церкви «на чотири дзвони»^[1]. Будівництво, що розпочалося на пожертви доброчинців, завершено в 1835 році коштом власника міста, князя Карла Санґушка^[2]. У 1836 році церкву освячено. Храм мав два престоли: Різдва Христового і Преображення Господнього. Був це тинькований кам'яний однобаневий храм центричного типу, в проєкції латинського хреста, з добудованим від заходу притвором.

У 1839 році до парафії примусово долучено заславських греко-католиків.

Від 1863 року святиня набула статусу соборної. Станом на 1914 рік до соборної парафії належала також колишня греко-католицька цвинтарна церква Успення Пресвятої Богородиці. Парафія налічувала 1495 парафіян. До соборної обслуги належали протоієрей, священик, диякон, псаломник, пономар і проскурій. Поблизу церкви розташувалися мурована чотиристовпна дзвіниця, дерев'яна церковно-парафіяльна школа, будинок пароха і священика. Того ж року, статус собору набула церква святого Миколая в Новому місті, а церква Різдва Христового перейшла на парафіяльний статус. До нового собору перейшов і соборний причт^[3].

Від 1919 році парафія підпорядковувалася Бердичівській церковній окрузі УАПЦ^[4].

Після загарбання східної частини Волині, комуністи розпочали терор і переслідування вірян. В середині 1930-х років святиню висаджено в повітря.

У 1990-х, на місці колишнього собору, збудовано новий однойменний храм, під юрисдикцією УПЦ (МП).