Совєтський район (АР Крим)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Совєтський район.

Ічкінський райо́н (крим. İçki rayonı) (з 1944 року по 2023 рік— Совєтський район; рос. Советский район )— колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Адміністративний центр — смт Ічкі. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).

Ічкінський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ:	125200000
Утворений:	1935
Населення:	(на 1.01.2019)
Площа:	1080 км²
Густота:	31.7 осіб/км²
Тел. код:	+380-6551
Поштові індекси:	97200—97251
Населені пункти та ради
Районний центр:	смт Ічкі
Селищні ради:	1
Сільські ради:	11
Смт:	1
Села:	38
Районна влада
Вебсторінка:	Совєтська РДА
Адреса:	97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15
Мапа
Ічкінський район у Вікісховищі

12 травня 2016 року Верховна Рада України повернула району назву «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.^[1]

Географія

Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.

Нижньогірський район	Нижньогірський район	Азовське море, Сиваш
Нижньогірський район
Білогірський район	Кіровський район	Кіровський район

Площа — 107,9 тис. га.

Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.

Історія

Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.

Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.

У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.

Адміністративний поділ

Докладніше: Адміністративний устрій Ічкінського району

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів^[2].

• Ічкінська селищна рада
• Дмитрівська сільська рада
• Завітненська сільська рада
• Киянлівська сільська рада
• Новоцюріхтальська сільська рада
• Кайнашська сільська рада
• Некрасовська сільська рада
• Прудовська сільська рада
• Пушкинська сільська рада
• Урожайнівська сільська рада
• Черкезтобайська сільська рада
• Чорноземненська сільська рада

Населення

Населення — 37,6 тис. чоловік

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[3]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	18 039	3695	3486	5353	4006	1458	41
Жінки	19 537	3461	3113	5337	4773	2680	173
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 41  85 + 173  62  80-84 233  232  75-79 596  547  70-74 934  617  65-69 917  980  60-64 1386  566  55-59 754  1039  50-54 1169  1421  45-49 1464  1527  40-44 1566  1395  35-39 1394  1170  30-34 1159  1261  25-29 1218  1409  20-24 1338  2077  15-20 1775  1586  10-14 1509  1203  5-9 1060  906  0-4 892

Національний склад населення району за переписом 2001 р.^[4] та 2014 р.

	2001		2014
	чисельність	частка, %	чисельність	частка, %
росіяни	18 234	48,5	16 653	52,2
кримські татари	8 344	22,2	8 066	25,3
українці	8 287	22,1	4 188	13,1
татари	757	2,0	837	2,6
білоруси	499	1,3	255	0,8
мордва	186	0,5	100	0,3
цигани	150	0,4	205	0,6

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)^[5]

	російська	кримсько- татарська	українська	білоруська	циганська
Ічківський район	64,4	21,2	10,4	0,3	0,3
смт Ічкі	67,7	20,9	8,3	0,3	0,6
Дмитрівська сільрада	66,3	15,8	17,5	0,1
Завітненська сільрада	66,9	20,7	7,9	0,6
Киянлівська сільрада	67,8	20,7	10,0	0,3
Новоцюріхтальська сільрада	61,8	15,4	13,3	1,0	0,1
Кайнашська сільрада	57,2	23,3	11,5	0,8	1,2
Некрасовська сільрада	64,2	20,2	14,2		0,6
Прудівська сільрада	69,3	17,4	7,7
Пушкінська сільрада	47,5	36,4	14,9	0,3
Урожайнівська сільрада	56,8	11,9	13,2	0,1
Черкезтобайська сільрада	62,1	24,8	11,2	0,4	0,2
Чорноземненська сільрада	63,9	25,5	9,4	0,2

Економіка

Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.

Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.

Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.

Інфраструктура

У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.

Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.

Пам'ятки

На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.