Соколов Олександр Олександрович (актор)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколов.

Олександр Олександрович Соколов (нар. 11 листопада 1988, м. Київ, Українська РСР) — український актор театру і кіно.

Олександр Соколов
Ім'я при народженні	Соколов Олександр Олександрович
Народився	11 листопада 1988(1988-11-11) (36 років) Київ, Українська РСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	2013 - теперішній час
Провідні ролі	Сергій у серіалі «Таємниці», Влад у серіалі «Вище тільки кохання», Максим Валерійович Бондаренко у серіалі «Моя улюблена Страшко»

Життєпис

Народився 11 листопада 1988 року у Києві.

2011 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та отримав ступінь магістра економічних наук за спеціальністю «міжнародна економіка». Також у 2010 році вступив на факультет театрального мистецтва Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенко-Карого за спеціальністю «акторське мистецтво драматичного театру і кіно»^[1] та продовжив навчання у 2014 році в майстерні Дмитра Богомазова^[2]. У 2015 році здобув фах актора драматичного театру і кіно.

З 2015 року Олександр Соколов — актор Академічного театру юного глядача на Липках^[3][4].

Ролі у театрі

Навчальний театр

• Кочкарьов — «Одруження», Микола Гоголь (реж. А.Самінін)
• Березневий Заєць — «Аліса в країні чудес», Л.Керролл (реж. А.Ященко)

Київський академічний театр на лівому березі Дніпра

• Шефлер-начальник і Шефлер-хірург — «Виродок», Маріус Фон Маенбург (2013, реж. В.Сотніченко);
• Гриць — «Даринка, Гриць та нечиста сила», В.Бойко (2014, реж. Д.Весельський).

Київський академічний театр юного глядача на Липках

• Джордж Гіббс — «Наше містечко», Торнтон Вайлдер (реж. Д.Богомазов);
• Георгій Незнамов — «Без вини винуватий», Олександр Островский (реж. Віктор Гирич);
• Агріппа — «Прекрасні сабінянки», Леонід Андрєєв (реж. М.Михайличенко);
• Чиновник — «Сон», Тарас Шевченко (реж. Віктор Гирич);
• Фантом — «Шинель», Микола Гоголь (реж. О.Мельничук);
• Розбійник — «Догори ногами», Ксенія Драгунська (реж. Вікторія Філончук);
• Пітер Пен — «Мене звуть Пітер», Джеймс Баррі (реж. Давид Петросян).

Дикий Театр

• Джо — «Кицюня», Мартін Макдона (реж. Максим Голенко)^[5].

Український малий драматичний театр

• «Блуд» — за п'єсою А.Попова за мотивами роману В.Пелевіна «Священна книга перевертня» (реж. Андрій Попов)

Фільмографія

• 2013 — Жіночий лікар-2 — Рома Гусєв, однокласник Вероніки (у 47-й серії «На вістрі ножа»)
• 2013—2014 — Сашка — Микита
• 2014 — Лабіринти долі — Пашка в юності
• 2014—2015 — СишИшьШоу — епізод
• 2015 — Останній яничар — Роман, син Василя
• 2015 — Пес — Ігор Пухов, хімік-технолог (у 6-й серії «Водобоязнь»)
• 2015 — Відділ 44 — Максим Поташев (у 20-й серії «Після вечірки»)
• 2015 — Ніконов і Ко — Тимур Золотар (у 14-й серії)
• 2015 — Безсмертник — Гриша
• 2015—2016 — Володимирська, 15 — Іван Шульженко
• 2016 — Провідніця — Влад, компаньйон Вадима (у 3-й серії «Метелик»)
• 2016 — Нитки долі — Філін
• 2016 — На лінії життя — Ростислав, солдат з ампутованими ногами
• 2016 — Вчора. Сьогодні. Назавжди — Саша (немає в титрах)
• 2017 — Снайперша — Паша, однокласник Наді
• 2017 — Перехрестя — Артем, хлопець Майї
• 2017 — На краю любові — епізод
• 2017 — Ментівські війни. Одеса — Руслан Коваленко (у фільмі 3 «Холодне блюдо»)
• 2017 — Ментівські війни. Київ (у фільмі 5 «Троян»)
• 2017 — Лінія світла — епізод
• 2017 — Конвой — Микита
• 2017 — Кафе на Садовій — Влад
• 2017 — Благі наміри — товариш Дениса
• 2017 — Балерина — епізод
• 2018 — Скарбниця життя — Слава, оперативник
• 2018 — Вище тільки кохання — Влад
• 2019 — Таємниці — Сергій
• 2019 — Схованки (у виробництві)
• 2020 — Бідна Саша — Роман
• 2021 — Моя улюблена Страшко — Максим Валерійович Бондаренко (генеральний директор Bon Visage)