Соколов Петро Федорович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Соколов.

Петро́ Фе́дорович Соколо́в (рос. Пётр Фёдорович Соколов) (1791 , Москва  — 15 (27) серпня 1848 , Старий Мерчик, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія ) — російський живописець і графік.

Соколов Петро Федорович
Народився	1791  Москва, Російська імперія
Помер	15 (27) серпня 1848  Старий Мерчик, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія  ·холера
Країна	Російська імперія
Діяльність	художник
Галузь	малярство
Alma mater	Петербурзька академія мистецтв (1810)
Знання мов	російська[1]
Жанр	портрет
У шлюбі з	Q125532397?
Діти	Pyotr Petrovich Sokolovd[2], Pavel Petrovich Sokolovd і Aleksandr Petrovič Sokolovd
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Портрет Пушкіна на коні роботи П. Соколова, 1831 рік

У 1800 році вступив до Імператорської Академії мистецтв, де і навчався живопису під найближчим керівництвом професора B. К. Шебуєва. Під час перебування в Академії Соколов в 1807 і 1808 роках отримав малу і велику срібні медалі за малюнки з натури; в 1809 році він був нагороджений малою золотою медаллю за картину за програмою: «Зобразити Андромаха, яка оплакує Гектора». В цьому ж році Соколов закінчив курс Академії зі званням художника XIV класу і був залишений при Академії в якості пенсіонера для подальшого удосконалення в живопису.

Від 1839 року — академік Петербурзької академії мистецтв.

Автор портретів багатьох діячів першої половини 19 століття, зокрема:

• Євграфа Комаровського (кінець 1820-х — початок 1830-х),
• Олександра Пушкіна (1836).