Сокольські

Сокольські — князівський рід, імовірно, молодша гілка аристократичного роду Четвертинських, які, за припущеннями, походять від дубровницьких князів, які були гілкою Пінсько-Туранської гілки династії Рюриковичів. Назва роду походить від волинського містечка Соколь (нині село Сокіл Волинської області), яке було їхнім родовим гніздом. Сокольські відіграли помітну роль у політичному та соціальному житті Волині в період пізнього середньовіччя, зокрема в XV–XVI століттях^[1][2][3].

Походження

Рід Сокольських сформувався в середині або другій половині XV століття, коли князь Михайло Михайлович, син Михайла Олександровича Четвертинського, почав іменуватися за назвою поселення Соколь, яке стало центром володінь роду^[4][5]. Четвертинські, від яких відгалужилися Сокольські, вважаються нащадками Рюриковичів, хоча точне генеалогічне походження залишається предметом дискусій серед істориків. Сокольські успадкували від Четвертинських значні земельні володіння на Волині, що дозволило їм займати важливе місце в регіональній еліті.

Родовий осідок

Родовим осередком Сокольських було містечко Соколь, розташоване на північ від Луцька над річкою Стир. Найдавніша згадка про це поселення датується 8 грудня 1322 року в привілеї, виданому луцьким князем Любартом Гедиміновичем для церкви св. Іоана Богослова. Цей документ, однак, викликає сумніви щодо автентичності та точності датування. У 1498 році привілей був підтверджений великим князем литовським Олександром^[6][7][8].

У другій половині XV століття Соколь згадується в листі великого князя Казимира (близько 1469 року), представленому під час ревізії українських замків у 1545 році. У 1564 році поселення отримало міський статус: 5 липня князі Василь і Марко Сокольські отримали від великого князя Сигізмунда Августа привілей на заснування на місці села однойменного містечка^[9][10][11]. Локація виявилася успішною, і незабаром Соколь почав згадуватися в джерелах як містечко. Соколь залишався центром володінь Сокольських протягом усього періоду їхньої активної діяльності^[12].

Однак у Луцькому повіті Волинського воєводства існувало ще одне поселення з назвою Соколь (Сокуль), розташоване над річкою Случ, північніше Звягеля (нині село Курчиця Новоград-Волинського району Житомирської області). Це поселення належало князям Корецьким, а в 1589 році перейшло до Гостських, після чого в 1640 році стало власністю Четвертинських. Ця плутанина з однойменними поселеннями потребує уточнення в історичних дослідженнях^[12][13].

Історичне значення

Сокольські, як частина аристократичної еліти Волині, брали активну участь у політичному житті Великого князівства Литовського. Отримання привілею на міський статус Соколя в 1564 році свідчить про їхній вплив і економічні можливості. Містечко стало важливим осередком торгівлі та ремесел у регіоні, що сприяло зміцненню позицій роду. Рід Сокольських зберігав свої володіння та вплив на Волині щонайменше до XVII століття, після чого їхня роль поступово згасав внаслідок політичних і соціальних змін у Речі Посполитій.

Рід князів Сокольських вимер у XVII столітті.

Родовідне дерево

• Князь Олександр Четвертинський, † бл. 1450
  • Князь Михайло Олександрович Четвертинський, його нащадки — родина Сокольських
    • Князь Михайло Михайлович Четвертинський на Соколі^[14]
      • Князь Василь Сокольський († 1528); NN Васи­лів­на Хреб­то­ви­чів­на, внуч­ка Паш­ка Дахновича
        • Князь Андрій Васильович Сокольський (1528, † 1528/1541)
        • Князь Юрій Васильович Сокольський (1554,1559)
        • Князь Максим Васильович Сокольський з Хлопнева (1541, † бл.1580); одр. з Олександрою-Іриною
          • Князь Василь Максимович Сокольський († піс­ля 1583)
          • Княжна Марина Максимівна Сокольська; одр. з Матвієм Лонцьким
          • Княжна Софія Максимівна Сокольська; одр. з Бал­цером Мартишевским
        • Князь Остафія Васильович Сокольський († бл.1579); одр. з княгинею Опранією Федорів­ною з Борятинських
        • Княжна Марія Василівна Сокольська († піс­ля 1546); одр. з Іриком Лукавським
      • Князь Солтан Сокольський (1509, † 1544); Волинсь­кий хорун­жий (бл. 1529–1544 рр.); одр. з Оленою Коптовною
        • Князь Василь Солтанович Сокольський († 1568); одр. з Анною Іванів­ною Монтовтівною
        • Князь Марко Солтанович Сокольський († 1583); одр. з Маг­да­ле­ною Яковицькою
          • Князь Стефан (Софроній) Маркович Сокольський († піс­ля 1617)
          • Княжна Варвара Марківна Сокольська; одр. зі Сте­фаном Воронецьким
          • Княжна Олександра Марківна Сокольська; 1-й шлюб: Андрей Загоровский; 2-й шлюб: Криштоф Ело­ви­ць­кий, волинсь­кий підстолій; 3-й шлюб: Криштоф Шимкович-Шкленський
          • Княжна Марина Марківна Сокольська; одр. з Вац­лавом Семаш­ком з Доб­ря­ти­на
          • Княжна Маруша Марківна Сокольська; одр. з Мико­лаєм Ярмолинским
          • Княжна Богдана-Богумила Марківна Сокольська; одр. з Ста­ні­славом Корчминским
          • Княжна Ганна Марківна Сокольська; одр. зі Сте­фаном Воронецьким
        • Княжна Ганна Солтанівна Сокольська († піс­ля 1585); одр. з Василем Борзобогатим-Красенським
        • Княжна Олена Солтанівна Сокольська († піс­ля 1569); одр. з князем Іваном Рома­но­вичем Друцким-Любецким
      • Князь Юрій Сокольський († 1528, бл.1538)

Геральдика князів Сокольських

Герб Михайла, князя на Соколі, молодшого сина Михайла Григоровича Четвертинського, залишається невідомим, однак збереглися відомості про герби його синів — князів Сокольських. Печатки Василя Михайловича 1525 та 1528 років зображують два півкола, верхнє кінцями вгору, нижнє — вниз, перетинані хрестом^[15], на пізнішій — у готичному щиті. Печатки Солтана (1528) та Юрія (1528–1532) містять знак із колом під хрестиком та чотирма півкруглими відгалуженнями зверху^[16][17]. На печатках наступного покоління, зокрема Юрія та Максима Васильовичів (1557)^[18], зображено два півкола з хрестом, з варіаціями у формі кінців. Максимова печатка 1570 року вирізняється колом із трьома хрестиками та ініціалами MV. Печатки Остафія Васильовича (1557–1575) показують еволюцію герба від двох кіл із хрестом до кола з чотирма півкруглими відгалуженнями. Печатка Марії Василівни 1546 року повторює герб Юрія Васильовича^[16][17]. Після першої половини XVI століття відомості про геральдику Сокольських зникають, а їхній герб не увійшов до гербовників Речі Посполитої, що ускладнює його вивчення^[19].

Див. також

• Сокільський замок