Сокіл Василь Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокіл.

Василь Васильович Сокіл (1 жовтня 1954, с. Ялинкувате, Сколівський район (нині Стрийський район), Львівська область^[1][2] — 15 квітня 2025, м. Львів^[3]) — український науковець, фольклорист, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України (2003—2025). Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАН України. Лауреат премії НАН України імені О. О. Потебні^[3].

Василь Васильович Сокіл
Народився	1 жовтня 1954(1954-10-01) Ялинкувате
Помер	15 квітня 2025(2025-04-15) (70 років) Львів
Країна	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	педагог
Alma mater	Дрогобицький педагогічний інститут імені Івана Франка
Галузь	фольклористика
Заклад	Інститут народознавства НАН України
Посада	завідувач відділу фольклористики
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук
У шлюбі з	Сокіл Ганна Петрівна
Діти	Галина, Наталія

Життєпис

Народився 1 жовтня 1954 року в селі Ялинкувате, Сколівського району (нині Стрийського району), Львівської області^[2]. Закінчив Славську середню школу. Протягом 1973-1977 років здобував вищу освіту на українському відділенні філологічного факультету Дрогобицького педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1977—1986 роках Василь Сокіл з дружиною працюють вчителями Ялинкуватської восьмирічної школи^[4].

Від листопада 1986 року до того ж місяця 1989 року навчався в аспірантурі Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М. Рильського Академії наук України (з 3 лютого 1992 року — Інститут народознавства НАН України) за спеціальністю «Фольклористика». Підготував і 14 грудня 1990 року успішно захистив на засіданні спеціалізованої ради в Інституті мистецтвознавства, етнографії і фольклору Академії наук тодішньої БРСР у Мінську кандидатську дисертацію на тему: «Топонімічні легенди і перекази українців Карпат». Після успішного закінчення аспірантури Василь Сокіл за рішенням вченої ради залишився в тому ж відділенні Інституту спочатку молодшим^[4], від 27 березня 1997 року став старшим науковим працівником відділу фольклористики^[5].

Від 11 червня 2003 року працює на посаді завідувача відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України^[5].

У 2005 році успішно захистив докторську дисертацію на тему: «Історико-героїчні перекази українців: генеза, структура, поетика»^[6].

Від 30 червня 2005 року — доктор філологічних наук, спеціальність: Фольклористика^[5]. Від 21 травня 2009 року — професор^[5]. Від 23 травня 2017 року — член вченої ради Інституту народознавства НАН України^[5]. Від 26 травня 2021 року — член-кореспондент НАН України, Відділення літератури, мови та мистецтвознавства, спеціальність: Народознавство^[5].

Помер 15 квітня 2025 року у Львові^[3][2].

Творчий доробок

Творчий доробок науковця великий та різнобічний — дослідження пісенного та прозового фольклору Західних областей України, фольклор XX століття, поетика українського фольклору, історико-фольклористичні та лінгвофольклористичні дослідження. Акценти поставлені як на традиційній, так і на новочасній народнопоетичній традиціях. Досліджувалися казки, легенди, перекази, історична пісня, пісня-хроніка, стрілецькі, повстанські пісні, обрядові пісні, міський фольклор тощо. Концептуально вивчаються вербальні і невербальні засоби вираження, естетика українського фольклору.

Під керівництвом В. Сокола підготовлено і видано першу в Україні фольклористичну енциклопедію. Він зібрав та опублікував антологію українських колядок і щедрівок, зафіксованих упродовж 200 років. Унікальну цінність мають його фольклорні записи з різних регіонів України та з-поза її меж (зокрема, зібрання народних пісень від українців Зеленого Клину)^[3].

Науковий доробок ученого сягає близько двохсот наукових робіт, зокрема понад 30 монографій, збірників, статей у фахових виданнях України і світу, серед яких^[3]:

• Писана керниця: Топонімічні легенди та перекази українців Карпат / Зібр. і впоряд. Василь Сокіл. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1994. — 205 с.
• Народні легенди та перекази українців Карпат. — Київ: Наук. думка, 1995. — 157 с.
• Фольклорні матеріали з отчого краю / Зібр. Василь Сокіл та Ганна Сокіл. У ноти завела Л. Лукашенко. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1998. — 614 с.
• Народні пісні українців Зеленого Клину в записах Василя Сокола. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999. — 271 с.
• Як виник світ: легенди, колядки, балади / Зібр., упоряд. і опрацював Василь Сокіл. — Львів: Каменяр. — 2001. — 87 с.
• Історичні перекази українців / Зібр. та опрацював Василь Сокіл. — Львів: Вид-во М. Коць, 2003. — 327 с.
• Народні пісні з батьківщини Івана Франка / Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. — Львів: Каменяр, 2003. — 407 с.
• Українці про голод 1932—1933. Фольклорні записи Василя Сокола. — Львів, 2003. — 231 с.
• Українські історико-героїчні перекази: структурно-семантичний та поетичний аспекти. — Львів, 2003. — 320 с. * Джерела про зруйнування Запорозької Січі / Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. — Львів: Афіша, 2005. — 128 с.
• Народна проза у записах Івана Франка / Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. — Львів, 2006. — 112 с.
• Львів в українському фольклорі / Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. — Львів, 2006. — 288 с.
• Народні пісні з голосу Параски Павлюк / Зібр. та упоряд. Василь Сокіл. — Львів, 2009. — 203 с.
• Дем'ян Григорій Васильович. Бібліографічний покажчик / Упоряд. Василь Сокіл, Ганна Сокіл. — Львів, 2009. — 206 с.

Родина

• дружина Сокіл Ганна Петрівна — доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка;
• донька Галина — доктор філологічних наук, старший науковий співробітник відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України. Лауреат премії Президента України для молодих учених за роботу: «Українські обхідні календарно-обрядові пісні структура, функції, семантика» (2007);
• донька Наталія (нар. 1982) — мовознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Львівського національного університету імені Івана Франка.