Солдат-чарівник

«Солдат-чарівник» — одноактна комічна опера, покладена на музику композитором та відомим шахістом Франсуа-Андре Даніканом Філідором за лібрето Луї Ансома. Вперше її було виконано у Театрі комічної опери у Парижі на свято Святого Лаврентія 14 серпня 1760 року^[1].

Солдат-чарівник
фр. Le Soldat magicien
Композитор	Франсуа-Андре Данікан Філідор
Автор лібрето	Louis Anseaumed
Мова лібрето	французька
Перша постановка	14 серпня 1760
Інформація у Вікіданих

Обкладинка буклета «Солдат-чарівник», 1762.

Сюжет

Сцена — вітальня з двоярусним буфетом, виступаючим каміном і столом, накритим зеленим сукном, на якому грають у нарди. Гра в нарди між буржуазною жінкою та її чоловіком є відправною точкою для твору Філідора, який сам був чемпіоном з шахів^[2].

Пан Арган, посварившись із дружиною, іде з дому. Невдовзі туди приходить прокурор і солдат. Солдата поселяють на другому поверсі, а лакея Кріспена посилають по вечерею в ресторан^[3].

Несподівано повертається Арган, вечерю ховають у буфеті, а прокурор залазить у комин. Арган входить до будинку та бачить солдата, який вдає, ніби він чаклун, і дістає з буфету вечерю. Арган боїться її їсти. Потім солдат каже, що викличе чорта в подобі прокурора. Входить власник ресторану забрати платню за вечерю. Його випроваджують, а солдат вичитує мораль подружжю Арганів^[3].

Персонажі

Персонаж	Актор, який грав у прем'єрі	Діапазон голосу
Пан Арган, буржуа	Ля Рюет	Баритон
Пані Арган, його дружина	Дешан	Сопрано
Кріспен, лакей пана Аргана	Люзі	Сопрано
Пан Блудіно, прокурор	Клерваль	Високий контратенор
Солдат	Паран	Баритон
Корчмар	Деміньйо	Високий контратенор

Сприйняття та критика твору

«Солдат-чарівник» Філідора мав успіх. «Літературний оглядач» Лапорта від 15 вересня 1760 року містить такі критичні зауваження: У сцені, де Солдат змушує чоловіка повірити, що вечеря — це справа рук диявола, квартет між дружиною, солдатом, слугою та чоловіком був оцінений як цінний: «Цей квартет виявився найсильнішим у музичній сфері. Ми чуємо діалог із чотирьох частин без плутанини. ; що є великою перевагою таких сцен^[4]».

Коли Солдат поновлює свої заклинання і змушує чоловіка повірити, що прокурор, захований у димарі, був втіленням Диявола, щоб чоловік… «помер від страху», прокурор, дружина, камердинер, чоловік і солдат утворюють квінтет, який … був дуже гармонійно написаний"^[5].

У 1819 році Іван Котляревський переробив сюжет і переніс дію на землю України, створивши комедію «Москаль-чарівник». Історію її створення Котляревським досліджував Іван Франко в статті 1899 року, посилаючись на матеріал 1893 року^[6].

Опера була двічі перекладена німецькою та один раз чеською^[6].

Опера залишалася забутою на батьківщині, і була знов поставлена у Франції лише 2016 року. Ця постановка мала успіх і її знов поставили 2017 р. у Реймсі.