Солов'яненко Анатолій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Солов'яненко.

Анато́лій Анато́лійович Солов'я́ненко (нар. 27 квітня 1980) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний режисер Національної опери України. Син Анатолія Борисовича Солов'яненка. Кандидат мистецтвознавства, професор. Академік Національної академії мистецтв України.

Солов'яненко Анатолій Анатолійович
Народився	27 квітня 1980(1980-04-27) (45 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	театральний режисер
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка, КНУКіМ і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Заклад	Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка
Батьки	Солов'яненко Анатолій Борисович
Нагороди та премії
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Кавалер ордена Честі (Грузія) Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Життєпис

Народився у родині українського співака Анатолія Борисовича Солов'яненка.

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (правознавство, з відзнакою)^[1], Київський національний університет культури і мистецтв (театральна режисура, клас заслуженого діяча мистецтв України, професора В. П. Пацунова, з відзнакою), Національну музичну академію України (2005—2007^[2], музична режисура, клас заслуженого діяча мистецтв України Володимира Бегми, з відзнакою).

З 2000 року — асистент режисера, з 2001 — режисер, з 2003 — режисер-постановник, з 2011 — головний режисер Національної опери України.

Кандидат мистецтвознавства, професор. Автор наукових публікацій, присвячених історії та проблемам оперно-режисерської практики.

Академік (2025), член-кореспондент (2021) Національної академії мистецтв України^[3].

Творчість

Здійснив постановки опер «Мойсей» М. Скорика, «Ярослав Мудрий» Г. Майбороди, «Норма» В. Белліні, «Травіата», «Дон Карлос», «Набукко» Дж. Верді, «Наталка Полтавка» М. Лисенка та «Запорожець за Дунаєм» С.Гулак-Артемовського (обидві — у спільній авторській музично-сценічній редакції, разом із композитором М. Скориком), «Моцарт і Сальєрі» та «Казка про Царя Салтана» М.Римського-Косакова, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Севільський цирульник» Дж.Россіні; поновлення опери «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті, режисер вистав «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Паяци» Р. Леонкавалло.

Головний режисер понад 500 міжнародних та загальнодержавних культурно-мистецьких заходів, серед яких урочистості з нагоди відкриття НСК «Олімпійський»; Дні Конституції України, Дні Незалежності України, Дні Києва та Дні Столиці, Річниці від дня народження Тараса Шевченка, у різні роки; урочисті відкриття Року Грузії, Року Республіки Польща, Року Республіки Казахстан в Україні, фестивалі «Молоді оперні зірки України», «Рідна мова калинова» та ін.

У 2002—2006 роках — автор та ведучий циклу телепередач Національної телекомпанії України «Антракт з Анатолієм Солов'яненком», присвячених музично-театральному мистецтву.

Нагороди

• Заслужений діяч мистецтв України (2002)^[4]
• Народний артист України (2008)^[5]
• Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 2011 року (2011, за постановку опери В. Белліні «Норма» на сцені Національної опери України)
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (26 березня 2018) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру^[6]
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України^[7]
• Повний кавалер ордена «За заслуги»^[8]
  • ІІІ ступінь (2006)^[9]
  • ІІ ступінь (2010)^[10]
  • І ступінь (2015)^[11]
• Орден Честі (Грузія)
• «Зірка Італії» (2015) за вагомий особистий внесок у пропаганду Італійської культури у світі. Анатолій Солов'яненко став першим українським режисером, удостоєним цієї високої нагороди країни, котра є Батьківщиною оперного мистецтва
• Титул «Митець року» (2017) у Загальнонаціональній програмі «Людина Року»
• Почесною Грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом»
• Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом»
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України
• Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим
• Подяка Прем'єр-міністра України
• «Знак Пошани» (від Київського міського голови)
• Почесна Грамота та Подяка Київського міського Голови
• 2024 — Почесний громадянин Києва^[12]