Солодов Микола Васильович

Микола Васильович Солодов (нар. 25 грудня 1919, Плакидино — пом. невідомо) — український радянський художник театру; член Спілки радянських художників України з 1960 року^[1].

Солодов Микола Васильович
Народження	25 грудня 1919(1919-12-25)  Плакидиноd, Q4203595?, Іллінський район, СРСР
Смерть	невідомо
Країна	СРСР
Діяльність	сценограф
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Солодов.

Біографія

Народився 25 грудня 1919 року в селі Плакидиному (нині Іллінський район Івановської області, Росія). Упродовж 1936—1939 років навчався у Ворошиловградському художньому училищі (вчитель з фаху — Алексєєв).

Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)^[2]. Жив у Ворошиловграді, в будинку на Червоній площі, № 1, квартира № 31.

Творчість

Працював в галузі театрально-декораційного мистецтва. Оформив вистави:

Ворошиловградський російський драматичний театр

• «Лондонські трущоби» Бернарда Шоу (1948);
• «Навіки разом» Любомира Дмитерка (1955);

Ворошиловградський український музично-драматичний театр

• «Ніч і полум'я» Миколи Зарудного (1959);
• «Маруся Богуславка» Михйла Старицького (1961);
• «Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського (1961).

Брав участь у республіканських виставках з 1954 року.