Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Соломаха Тетяна Григорівна
учителька, учасниця революції 1905 року та громадянської війни в Росії, член РКП(б) (1916). Страчена білогвардійцями за підпільну діяльність. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Тетя́на Григо́рівна Солома́ха (1 вересня 1893, ст. Вознесенська — 7 листопада 1918) — учителька, учасниця революції 1905 року та громадянської війни в Росії, член РКП(б) (1916). Страчена білогвардійцями за підпільну діяльність.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 1 вересня 1893 року в станиці Попутна (за іншими даними — 1892 року[2][3]). Батько був сільським учителем, який підтримував ідеї соціалізму, саме його виховання вплинуло на її світогляд. Розповідав їй про поета Тараса Шевченка, про засланців і каторжан.[2]
Освіта та робота
Закінчила сільську школу, коли їй було 12, поїхала вчитися до гімназії в Армавірі. Тетяна приїжджала додому лише на літні канікули, доки в родині не сталося нещастя: після конфлікту з священиком її батька звільнили зі школи за неправдивим звинуваченням. Паралізований від пережитого, він утратив можливість працювати, і Таня була змушена повернутися додому та взяти на себе турботу про сім'ю.[2]
Згодом Тетяна посіла місце батька в сільській школі, погодившись працювати вчителькою. Учні любили молоду викладачку за її щирість і невимушене спілкування. Вона легко знаходила спільну мову з дітьми, грала з ними на перервах тощо.[2]
Політична та громадська діяльність
У 1916 році стала членом РКП(б)[4].
Після революції 1917 року Тетяна активно включилася в партійну діяльність: виступала на мітингах, закликала припинити війну й передати землю трудящим. Незважаючи на звинувачення у шпигунстві та зраді й навіть спроби фізичного нападу, вона не відступала, залишаючись переконаною у своїй правоті та спокійно ставлячись до переслідувань.[2]
Брати Тетяни, Микола й Григорій, вступили до загону червоноармійців, який щовечора тренув стрільбу у степу. Однією з організаторок цього загону була сама Тетяна — вправна вершниця й стрільчиня[5], вона очолювала колону під час переходів, підтримуючи бійців співом та власним прикладом.[2]
Восени червоноармійці за наказом підпільного ревкому збройно захопили владу в станиці. Тетяну призначили продкомісаром, відповідальним за вилучення продовольства в заможних господарів. На її життя здійснювали замахи.[2]
Улітку 1918 року, під час наступу білогвардійців, які захопили Катеринодар і Армавір, Тетяна опинилася в зоні бойових дій. У цей час спалахнула епідемія висипного тифу, Тетяна захворіла. Від госпіталізації відмовилася й залишалася при обозі під опікою брата Григорія. Коли він відлучився по фураж, станицю раптово захопили білогвардійці, і хвору комісарку взяли в полон.[2]
Ув'язнення і страта
Тетяну Соломаху, єдину жінку серед полонених червоноармійців, привезли до її рідної станиці. Протягом двох із половиною тижнів її щодня катували у в'язниці — найжорстокіше з усіх. Вона мовчки зносила тортури, не видала жодного крику, чим лише посилювала ненависть. До камери іноді потрапляла молодша сестра Раїса, підкупивши вартового. Вона сиділа поруч, слухаючи розповіді Тетяни. Незважаючи на погрози охоронців, Соломаха закликала в'язнів мужньо триматися. Мати домоглася дозволу на перев'язку доньки, але урядник, не впустив її, заявивши, що дівчину вирішили стратити через повішення, і побив жінку за спротив.[2]
Через постійні побиття стан Тетяни погіршувався: усе тіло було вкрите гематомами та ранами. Напередодні страти Соломаха попрощалася з молодшою сестрою, попросила передати братам, що залишилася вірною партії, і не розповідати батькам подробиць її смерті.[2]
Вранці 7 листопада 1918 року 25-річну Тетяну та ще 18 полонених вивели на страту. Тетяну стратили останньою, жорстоко мучаючи перед смертю (за деякими джерелами — четвертували[3]). Місце поховання невідоме.[2]
Remove ads
Вплив. відображення в культиурі та вшанування пам'яті
- Вона надихнула багатьох, зокрема й Зою Космодем'янську, яка, потрапивши в полон, назвала себе ім'ям Тетяни[2][6].
- У 1959 році український письменник Сергій Плачинда написав документальну історично-біографічну повість присвячену Тетяні Соломасі[7] (у 1961 році перекладена російською[8]), до того у 1957 році він написав нарис, надихнувшись поїздкою на Кубань[9].
- Українське подружжя скульпторів Скобликова Юля та Олександр у 1968 році створили роботу «Комісар Таня Соломаха»[10].
- Армавірська гімназія № 1 носить ім'я Тетяни Соломахи[11].
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads