Соломоново

Соломоново (угор. Tiszasalamon, словац. Šalamúnová) — село в Ужгородському районі Чопської міської громади Закарпатської області на річках Тиса та Латориця. Колишні назви — селище Шоломон, с. Тісошоломон, с. Соломон, с. Соломонове^[1].

село Соломоново
Герб Соломоново
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Тер. громада	Чопська міська громада
Код КАТОТТГ	UA21100270050020245
Основні дані
Засноване	1332
Населення	1457(2020 рік)
Площа	6,15 км²
Поштовий індекс	89460
Географічні дані
Географічні координати	48°25′50″ пн. ш. 22°9′50″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	с.Соломоново, вул. Миру, 2
Карта
Соломоново
Соломоново
Мапа
Соломоново у Вікісховищі

Село є крайнім західним населеним пунктом України. За півтора кілометра на захід — кордон зі Словаччиною, де розташована найзахідніша точка України — стариця Мертва Тиса (Ченя).

Історія

У першій письмовій згадці про село (1281) повідомляється, що воно належало шляхтичу Петру. В джерелах ХІІІ — XIV ст. село відоме під назвами «Salamun», «Solomon», «Salamon». Можливо, назва села походить від його власника Соломона. В XII ст. селом володіли шляхтичі з Требишіва (Східна Словаччина), які 1300 передали його Ужанському наджупану Петру Петені. З першої половини XIV ст. власниками Соломонова були графи Другети.

В 30-х роках XIV ст. в селі існував католицький костел, який у період Реформації переходив від католиків до реформатів і навпаки.

1427, крім господарства кенейза (шолтейса), Соломоново було оподатковано від 14 порт. Тоді село вважалося поселенням середнього розміру. У XVI ст. кількість жителів села значно зменшилася. 1588 було оподатковано 9 селянських господарств, у власності яких було 1,75 порти. 1599, через десятиліття, в селі нараховувалось близько 20 селянських домогосподарств, костел, парафія, школа.

Джерела, датовані XVIII ст., зараховують Соломоново до мадярських сіл.

У 1923 році чехословацькі легіонери та їхні родини заснували поселення Страж (словац. Stráž, угор. Strázs)^[1],^[2] на залишковому фермі в 250 га на північ від залізничної лінії (сьогодні Шевченка вул., Першотравнева вул., Латорицька вул., Демократична вул.). У той час новостворена Чехословаччина запропонувала легіонерам сільськогосподарські угіддя в Східній Словаччині та на Підкарпатті, звільнені земельною реформою. Сім'ї спочатку жили в імпровізованих просторах, потім будували будинки; до поселення іммігрували також кілька русинських жителів^[3],^[4]. У Стражі існувала залізнична станція Stráž pri Čope^[5], і до цього дня залізничний прикордонний перехід Чоп — Чєрна-над-Тисою називається Страж.

Після приєднання в 1946 році радянською стороною була перекрита чехословацька автомагістраль 553 Мукачево — Кральовски-Хлмец, що зв'язує Соломоново з Чехословаччиною (48 ° 26'07 «пн. ш. 22 ° 08'17» в.). Словаччина і Україна планують відновити автомагістраль і відкрити новий прикордонний перехід.^[6]

У 1995 році рішенням Закарпатської обласної ради назва села була змінена з Соломонове на Соломоново^[1].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210595, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

• зареєстровано 1142 виборці, явка 49,65 %, найбільше голосів віддано за «Слуга народу» — 52,09 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 9,62 %, за партію «Патріот» — 9,07 %.^[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 45,99 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 14,48 %, за Олександра Пекаря (Слуга народу) — 13,50 %^[8].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
угорська	831	59.91 %
українська	517	37.27 %
російська	27	1.95 %
вірменська	6	0.43 %
білоруська	2	0.15 %
румунська	2	0.15 %
словацька	1	0.07 %
інші/не вказали	1	0.07 %
Усього	1387	100 %

Промисловість

У Соломонові розташований завод «Єврокар» (англ. Eurocar^[10]) — офіційний виробник автомобілів марок Volkswagen Group в Україні, в першу чергу — Шкода.

Туристичні місця

• найзахідніша точка України — стариця Мертва Тиса (Ченя).
• реформатський храм

Відомі особи

• Горал Ян (Horal Jan)^[cs], (оригінальна назва — Гоффман Ян) — (1923–2011) — чеський ветеран війни, менеджер, бізнесмен, готельєр, ініціатор культурного життя та меценат ветеранів війни.

Галерея

• 
  Кордон зі Словаччиною
• 
  Прикордонний знак №360
• 
  Прикордонна сигналізація
• 
  Церква
• 
  Уряд
• 
  Стариця Мертва Тиса

Див. також

• Чоп (Страж)