Соляниківський провулок

Соляниківський провулок — провулок в Основ'янському районі Харкова. Пролягає від Лопатинського до Подільського провулків.

Соляниківський провулок Харків
Місцевість	Центр, Поділ
Район	Основ'янський
Колишні назви
Набережна вулиця, Набережний провулок
Загальні відомості
Протяжність	240 м
Координати початку	49°59′03.8″ пн. ш. 36°14′00.5″ сх. д.
Координати кінця	49°59′07.1″ пн. ш. 36°14′11.3″ сх. д.
поштові індекси	61003
Транспорт
Найближчі станції метро	«Левада» (630 м), «Майдан Конституції» (670 м)
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	від № 2 до № 14
Архітектурні пам'ятки	№ 4
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2450279
Мапа
Соляниківський провулок у Вікісховищі

Історія і назва

Провулок Соляниківський виник одночасно з Кузнечною вулицею, можливо, в середині XVIII століття. Іменувався спочатку (з 1804 року) Набережною вулицею, потім Набережним провулком. На плані 1846 року вулиця вже називається Соляниківською, від прізвища домовласника полковника Порфірія Кір'яновича Соляникова, який у 1855 році був членом комітету з будівництва нової Троїцької церкви^[1].

Забудований переважно одно-, дво- та триповерховими будинками.

Будинки

Будинок № 4, 2014 рік

• Будинок № 2 — Колишній будинок міського голови Федора Рудакова. Побудований приблизно в 1816 році, автором проєкту імовірно був архітектор Євген Васильєв^[2].
• Будинок № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 489. Житловий будинок, 1-а пол. XIX століття, архітектор невідомий.

На розі провулків Соляниківського й Подільського стоїть офісна будівля, яка перебудована з колишньої синагоги, так званої Соляниківської. Побудована в 1911 році М. Л. Мелетинським. У 1929 році була націоналізована, в ній відкрили Клуб культпросвіти, пізніше — Клуб промкооперації. При перебудовах синагоги збереглися фактично тільки її стіни.

Транспорт

Соляниківським провулком ходить тролейбус (маршрути 3, 5, 6, 49)^[3].