Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія (лат. arteria carotis communis) — парна артерія, що бере початок у грудній порожнині, права від плечоголовного стовбура (лат. truncus brachiocephalicus) та ліва — від дуги аорти (лат. arcus aortae), тому ліва загальна сонна артерія на декілька сантиметрів довше правої. Постачає кров до мозку, органів зору та в більшу частину голови.

Артерія: Сонна артерія
Схема проксимальної частини аорти та її гілок.
Артерії шиї. На малюнку, загальна сонна артерія позначена як Common carotid поділяється на внутрішню та зовнішню сонні артерії.
Латинська назва	a. carotis communis
Грей	subject #143 549
Постачає	голова та шия
Бере початок від	дуга аорти, плечоголовний стовбур
Гілки	Внутрішня сонна артерія Зовнішня сонна артерія
Вена	Внутрішня яремна вена
Попередник	аортальна дуга
MeSH	Carotid+Artery,+Common

Анатомія

МРТ. Ангіографія судин шиї та середостіння.

Загальна сонна артерія підіймається майже вертикально вверх та виходить через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) у ділянку шиї. Тут вона розташовується на передній поверхні поперечних відростків шийних хребців та м'язів, що їх покривають, збоку від трахеї та стравоходу, позаду грудинно-ключично-сосцеподібного м'яза та предтрахеальної пластинки фасції шиї із закладеним до неї лопатково-під'язиковим м'язом, (лат. musculus omohyoideus). Ззовні від загальної сонної артерії розташовується внутрішня яремна вена (лат. vena jugularis interna), а позаду у жолобку між ними — блукаючий нерв (лат. nervus vagus). Загальна сонна артерія за ходом своїх розгалужень не дає й на рівні верхнього краю щитоподібного хряща поділяється на:

• зовнішню сонну артерію (лат. arteria carotis externa),
• внутрішню сонну артерію (лат. arteria carotis interna).

У місця розгалуження є розширення загальної сонної артерії — каротидний синус (лат. sinus caroticus), до якого прилягає невеликий вузлик — сонний гломус (лат. glomus caroticum).

Нормальна та патологічна фізіологія

Нормальний кровотік для головного мозку становить 55 мл/100 г тканини, а потреба в кисні 3,7 мл/хв/100 г. Такий об'єм кровопостачання забезпечується звичайними артеріями з нормальною інтимою та непорушеним просвітом судин. Можливе, внаслідок різноманітних причин (атеросклероз, неспецифічний аорто-артеріїт, фіброзно-м'язова дисплазія, колагеноз, туберкульоз, сифіліс та ін.), звуження просвіту сонних артерій призводить до зменшення кровопостачання головного мозку, порушенню в ньому обмінних процесів та його ішемії. У більш ніж 90 % випадків причиною розвитку даної патології є атеросклероз — хронічне захворювання судин з формуванням у їхніх стінках вогнищ ліпідних (холестеринових) бляшок з наступним їх склерозуванням та кальцифікацією, що призводить до деформації та звуженню просвіту судин до їхньої повної оклюзії.

Джерела

• Неттер Ф. (2004). Атлас анатомії людини. Львів: Наутілус. с. 592. ISBN 966-95745-8-7.
• Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. 2006. ISBN 978-0805359091.