Соттанс

Топонімія

Назва має бургундське походження, закінчення -ens походить від -ingen, що означає «серед». Таким чином, Sottens походить від Sauthingos, тобто «серед Саутінгів», де Sauthaharius — це бургундське особисте ім'я^[1].

Історичний огляд

Середньовіччя

Соттанс вперше згадується 1147 року. У XIII столітті донзелі Соттанса були частиною оточення графів Савойських. На території комуни було виявлено курган і поховання раннього Середньовіччя.

Під владою Берна

Територія Соттанса складалася із семи ленів. Берн отримав лени Якоба де Глана та Блоне (раніше у Луа), а також поступово повернув лен Томаса Люсенса та три інші церковні лени. Останній лен був проданий Берну 1723 року спадкоємцями Самуеля де Праромана. З 1536 по 1798 рік Соттанс входив до складу бернського бейлівіка Мудон, а з 1798 по 2006 рік — до округу Мудон^[2].

Релігія

Каплиця Соттанса, що згадувалася 1312 року як дочірня каплиця Шапель-сюр-Мудон, була розосвячена під час Реформації. Після цього село приєднали до парафії Сен-Сьєрж.

Remove ads

Радіопередавач Соттанса

Комуна була широко відома завдяки своєму радіопередавачу. Національний передавач Соттанса транслював Швейцарське романдійське радіо (1931–1994) та Швейцарське міжнародне радіо (1972–2004).

Історія та значення

Передавач було введено в експлуатацію 23 квітня 1931 року. Він мав велике значення для країни, а тому був класифікований як швейцарська культурна спадщина національного значення^[3].

Закриття

Передавач припинив будь-яку діяльність 5 грудня 2010 року, а остаточно був вимкнений в ніч з 5 на 6 грудня 2010 року^[3].

Демографія та об'єднання

Населення

Населення Соттанса протягом століть змінювалося. 1764 року тут проживало 155 мешканців, 1850 — 211, у 1900 — 195, а 2000 року — 210^[2].

Об'єднання

З 1 липня 2011 року Соттанс об'єднався з іншими комунами (Монтобьйон-Шардоне, Пене-ле-Жора, Віллар-Мендраз і Віллар-Т'єрселен), утворивши нову комуну Жора-Мантю.

Катойконім

Мешканців Соттанса називають соттанами або соттенуа^[4]. Також вони мають прізвиська: Les Sottes-Gens («Дурні люди») або Lè Rondze-Tsin (на водуанському діалекті — «Ronge-chiens», тобто «гризіть собак»)^[5].