Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Софія Матильда Глостерська
британська принцеса З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Софія Матильда Глостерська (англ. Sophia Matilda of Gloucester), (нар. 29 травня 1773 — пом. 29 листопада 1844) — британська принцеса з Ганноверської династії, донька британського принца Вільяма Генрі, 1-го герцога Глостерського та Единбурзького, та Марії Волпол. Праонука короля Георга II та першого прем'єр-міністра Великої Британії Роберта Волпола.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилась 29 травня 1773 року на Гросвенор-стріт у Лондоні первісткою в родині британського принца Вільяма Генрі, 1-го герцога Глостерського та Единбурзького, та його дружини Марії Волпол, на сьомому році їхнього подружнього життя. Була охрещена приватним чином у залі Глостер-хаусу 26 червня 1773 року єпископом Сен-Девідса Чарльзом Моссом. Хрещеними батьками виступили її дядько, Генрі Камберленд і Стратерн, та його дружина Анна, а також тітка Кароліна Матильда, яку представляла довірена особа. Георга III, запрошували у хрещені, але він відмовився.[1]
Шлюб батьків був таємним, королю про нього стало відомо лише у вересні 1772 року, вже після прийняття Закону про королівські шлюби. Оскільки закон не застосовувався до минулого, шлюб було визнано дійсним, але через гнів Георга III Марія Волпол так і не була прийнята при дворі.
Софія Матильда від народження мала предикат Її Високість. Невдовзі у неї народився молодший брат Вільям Фредерік і сестра Кароліна, яка прожила лише кілька місяців. Гувернанткою для дітей, за впливом короля, стала місс Ді. Певний час сімейство мешкало в Італії. Більшу частину періоду з 1784 по 1787 рік родина також перебувала за кордоном.[2]
У 1778 році на прохання короля Софії було виділено суму у розмірі 4000 фунтів, яку вона мала отримати після смерті батька.
Принцеса дебютувала на дні народження монарха у 1790 році у супроводі свого брата та гувернантки. За словами Шарлотти Кеппел, до Софії ставилися не дуже добре. Її та Вільяма не запросили на вечерю перед балом, як вони очікували, і їм довелося чекати на початок балу. Софія була «вдягнена не дуже добре, у старомодному стилі, її сукня була дуже пишною, але волосся було укладене зовсім немодно». Вона «танцювала дуже добре, але ніхто не виявляв до неї жодної поваги, а після того, як король і королева пішли, з нею поводилися як зі звичайною людиною і штовхали».[2]
Журнал La Belle Assemblée писав: «Принцеса Софія Глостерська зберігає таку ж королівську ходу як і її кузени, та ж королівська гідність і жіноче виховання; вона вирізняється скромністю поведінки, благородством і привітністю, віддає перевагу усамітненню та сімейному життю».[3] Англійська письменниця Фанні Берні у своєму щоденнику змальовувала принцесу так: «Вона дуже товста, з дуже гарними очима, яскравим, навіть сліпучим рум'янцем, прекрасними зубами, гарною шкірою та поглядом надзвичайно скромним та милим».[2]
Певний час розглядалася як можлива наречена герцога Кларенса, однак не виказала жодного ентузіазму щодо цього союзу.[4] В шлюб так і не вступила, дітей не мала.
Мешкала в Глостер-лодж на Глостер-роуд з 1805 до 1809 року, після чого продала її Джордж Каннінгу. Також проживала у Нью-лодж в Вінкфілді, поблизу Віндзора. У 1813 році була призначена рейнджером Грінвіцького парку, і будинок рейнджерів переобладнали для її комфорту. Була дуже популярною серед жителів Гринвіча, які вбачали в ній добру та щедру благодійницю міста.
У липні 1816 року отримала предикат Її Королівська Високість, після того як її брат узяв шлюб з принцесою Марією. Сиблінги залишались дуже близькими протягом усього життя, і Софія Матильда часто навідувала брата навіть після одруження, чого не схвалювала його дружина. Після його смерті у 1834 році принцеса була спустошена.[2]
Померла у будинку рейнджерів 29 листопада 1844 року. Була похована в каплиці Святого Георга у Віндзорі.[5]
Remove ads
Генеалогія
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads