Софія Шарлотта Гессен-Кассельська

Софія Шарлотта Гессен-Кассельська (нім. Sophie Charlotte von Hessen-Kassel, 16 липня 1678 — 30 травня 1749) — ландграфиня Гессен-Кассельська з Гессенського дому, донька ландграфа Гессен-Касселю Карла і принцеси Курляндії та Семигалії Марії Амалії, дружина герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Вільгельма I.

Софія Шарлотта Гессен-Кассельська
нім. Sophie Charlotte von Hessen-Kassel
Софія Шарлотта Гессен-Кассельська Портрет Софії Шарлотти пензля Давіда Кока за оригіналом Г. Е. Шрьодера, замок Гріпсгольм
1-а герцогиня Мекленбург-Шверіна
Початок правління:	2 січня 1704
Кінець правління:	31 липня 1713
Попередник:	не було
Наступник:	Катерина Іванівна
Дата народження:	16 липня 1678(1678-07-16)
Місце народження:	Кассель, Гессен-Кассель, Священна Римська імперія
Дата смерті:	30 травня 1749(1749-05-30) (70 років)
Місце смерті:	Бютцов, Мекленбург-Шверін, Священна Римська імперія
Поховання	Schelf churchd
Чоловік:	Фрідріх Вільгельм I
Діти:	не було
Династія:	Гессенський дім, Мекленбурги
Батько:	Карл Гессен-Кассельський
Мати:	Марія Амалія Курляндська
Софія Шарлотта Гессен-Кассельська у Вікісховищі

Біографія

Народилась 16 липня 1678 року в Касселі. Була п'ятою дитиною та старшою донькою в родині ландграфа Гессен-Касселю Карла та його дружини Марії Амалії Курляндської. Мала старшого брата Фрідріха. Інші брати померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми. Мешкало сімейство у міському палаці Касселя.

У 25 років Софія Шарлотта стала дружиною 28-річного герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Вільгельма I. Весілля відбулося 2 січня 1704 року в Касселі. Союз виявився бездітним, оскільки, ймовірно, Фрідріх Вільгельм хворів на венеричну хворобу. Втім, він мав дев'ятеро позашлюбних дітей, народжених у період з 1694 року. Батьки Софії Шарлотти, відвідуючи протягом кількох тижнів Шверін восени 1705 року, побоювалися за благополуччя її шлюбу. Також Фрідріх Вільгельм постійно конфліктував зі своєю сім'єю та мекленбурзьким дворянством.^[1]

Бютцовський замок

Герцог помер 31 липня 1713 року, повертаючись зі Шлангенбаду. Софія Шарлотта після його смерті оселилася у Бютцовському замку, де залишалася до кінця життя, за винятком кількох тривалих перебувань у Гамбурзі під час Північної війни. Її становище значно покращилося після весілля її брата Фрідріха з сестрою шведського короля у 1715 році, а також після його вцарювання у 1720 році.^[1]

Належачи до реформатського віросповідання, вона стала патронесою французької реформатської громади у лютеранському Мекленбурзі, а у Бютцові заснувала німецьку громаду реформатів.

До глибокої старості залишалася пристрастною мисливицею.^[1]

Пішла з життя 30 травня 1749 року. Похована у церкві Святого Миколая у Шверіні поруч із чоловіком.^[2]

Генеалогія