Соціальна етика

Соціальна етика — наука про цілі та цінності сучасного суспільства, застосування етичних міркувань до вирішення соціальних проблем.^[1]

Соціальна етика зосереджує увагу на політиці та практиці соціальних інститутів, і впливі соціальних контекстів на індивідуальний моральний вибір.^[2]

Відповідно до основних видів інститутів: економічного, сімейного, політичного, освітнього та релігійного та культурного соціальна етика охоплює економічну етику та етику бізнесу, політичну етику, педагогічну етику, релігійну етику, етику культури.

Соціальна етика грунтується на моральних принципах, що діють у певному суспільстві а також на релігії. Завданням соціальної етики є формування соціальних інститутів, які сприяють діалогу між людьми, їхній єдності, та позитивно впливають на усі сфери їхнього щоденного життя. ^[3]

Соціальна етика медицини

В медичній етиці Гіппократа турбування про здоров'я третіх осіб вважалось аморальним, тоді ще не було соціальної етики. В сучасній медицині із застосуванням медичного страхування та конкуренції за медичні послуги роль соціальної етики зростає.

Соціальна етика застосовується як регулятор при взаємодії світської та теологічної біоетики.

Етика при лікуванні серцево-судинних захворювань охоплює питання: початку життя, закінчення життя, трансплантології, застосування нових технологій, розподілу дорогих і дефіцитних ресурсів.^[4]

Див. також

• Етика
• Соціум
• Біоетика