Соціальний підприємець

Соціальний підприємець — центральна діюча особа соціального підприємництва, від особистісних соціально-психологічних якостей якої залежить успіх соціального підприємства.

Див. також: Соціальне підприємництво та Підприємець

Якості та навички

Формування уявлення про соціального підприємця, як і про соціальне підприємництво, введення в обіг та популяризацію цих понять приписують Біллу Дрейтону^[en], американському менеджеру, голові некомерційного фонду «Ашока: Інновації для суспільства» (1980). Широко відомий його вислів про соціальних підприємців:

Соціальні підприємці не задовольняються лише тим, щоб дати рибу або навчити як ловити рибу. Вони не заспокояться, поки не здійснять революцію в рибній промисловості^[1][2].

— Білл Дрейтон, Leading Social Entrepreneurs Changing the World

Білл Дрейтон вказує, що соціальних підприємців дуже мало: на кожну тисячу творчих, альтруїстичних і енергійних людей, — не більше одного, хто налаштований і готовий змінювати саме всю цільову область, а не просто домагатися поставленої мети.

Соціальний підприємець може створювати і управляти як комерційними, так і некомерційними організаціями, але їх існування обумовлено виконанням певної соціальної місії. Для проведення необхідних соціальних змін індивіду необхідно володіти ініціативністю і волею відстоювати інтереси інших людей^[3].

Особисті якості, що відрізняють соціального підприємця від звичайного підприємця^[4]:

• просоціальна поведінка — турбота про добробут і права інших людей, прагнення принести їм ту чи іншу вигоду,
• громадянська вмотивованість — готовність надавати підтримку своїй організації, виходячи за рамки службового обов'язку (ця якість важлива в більшій мірі для корпоративного соціального підприємництва^[en]),
• проактивність особистості — здатність брати ініціативу в свої руки для зміни обставин в кращу сторону.

Необхідні для соціального підприємця навички включають^[5]:

• трансформаційні навички — лідерство, командоутворення, управління змінами;
• трансакційні навички — організація ефективної команди, контроль за роботою добровольців і утримання їх,
• навички громадської роботи — самонавчання, пошук зацікавленої сторони і робота з її представниками, маркетинг.