Соціал-демократична партія Австрії

«Соціал-демократична партія Австрії» (нім. Sozialdemokratische Partei Österreichs [soˈtsi̯aːldemoˌkraːtɪʃɛ parˌtaɪ ˈøːstɐraɪçs], SPÖ, до 1934 Соціал-демократична робітнича партія Австрії, нім. Sozialdemokratische Arbeiterpartei Österreichs; у 1945–1991 — Соціалістична партія Австрії, нім. Sozialistische Partei Österreichs) — соціал-демократична^[2][3] лівоцентристська^[4][5][6] політична партія в Австрії. Заснована в 1889 році, це найстаріша політична партія Австрії. Разом з Австрійською народною партією (ÖVP) це одна з двох традиційних провідних партій країни.

Соціал-демократична партія Австрії нім. Sozialdemokratische Partei Österreichs
Країна	Австрія
Голова партії	Андреас Баблер
Засновник	Віктор Адлер
Дата заснування	1 січня 1884
Штаб-квартира	Відень
Ідеологія	Соціал-демократія
Молодіжна організація	Соціалістична молодь Австрії
Членство в міжнародних організаціях	Прогресивний альянс
Кількість членів (2023)	прибл. 140,000[1]
Місць у Національраті	40 / 183
Місць у Бундесраті	19 / 61
Місць у Європарламенті	5 / 19
Офіційний колір (кольори)	Червоний
Офіційний сайт	spoe.at

СДПА підтримує членство Австрії в Європейському Союзі^[7] і є членом Соціалістичного інтернаціоналу, Прогресивного альянсу^[en] та Партії європейських соціалістів. У Європарламенті входить до фракції Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. Партія має тісні зв’язки з Австрійською федерацією профспілок^[en] (ÖGB) і Австрійською палатою праці^[en] (AK).

З 5 червня 2023 року партію очолює Андреас Баблер^[en].

СДРПА була другою за величиною партією в Імперській раді Австро-Угорської імперії в 1890-х—1910-ті рр. Після Першої світової війни партія недовго керувала Першою Австрійською Республікою, але згодом повернулась до опозиції. У 1934 році СДРПА була заборонена після громадянської війни в Австрії та придушена впродовж австрофашистського та нацистського періодів. Партію було відновлено як Соціалістичну партію Австрії в 1945 році. До 1966 року в урядах АНП була молодшим партнером по коаліці. В 1970 році СПА стала найбільшою партією вперше в післявоєнній історії, а Бруно Крайський став канцлером, перемігши три послідовні більшості на виборах 1971, 1975 і 1979 років. З 1987 по 2000 рік С(Д)ПА очолювала велику коаліцію з АНП, перш ніж повернутися до опозиції вперше за 30 років. Партія знову очолювала уряд в 2007—2017 рр. З 2017 року СДПА була основною опозицією до урядів АНП Себастьяна Курца, Александeра Шалленберга та Карла Негаммера.

Вибори до Національрату

Вибори	Голосів	%	Місць	+/–	Уряд
1920	1,072,709	36.0 (#2)	69 / 183	▼ 3	Опозиція
1923	1,311,870	39.6 (#2)	68 / 165	▼ 1	Опозиція
1927	1,539,635	43.3 (#2)	71 / 165	▲ 3	Опозиція
1930	1,517,146	41.1 (#1)	72 / 165	▲ 1	Опозиція
1945	1,434,898	44.6 (#2)	76 / 165	▲ 4	АНП-СПА-КПА
1949	1,623,524	38.7 (#2)	67 / 165	▼ 9	АНП-СПА
1953	1,818,517	42.1 (#1)	73 / 165	▲ 6	АНП-СПА
1956	1,873,295	43.0 (#2)	74 / 165	▲ 1	АНП-СПА
1959	1,953,935	44.8 (#1)	78 / 165	▲ 4	АНП-СПА
1962	1,960,685	44.0 (#2)	76 / 165	▼ 2	АНП-СПА
1966	1,928,985	42.6 (#2)	74 / 165	▼ 2	Опозиція
1970	2,221,981	48.4 (#1)	81 / 165	▲ 7	Меншість СПА з підтримкою АПС
1971	2,280,168	50.0 (#1)	93 / 183	▲ 12	СПА
1975	2,326,201	50.1 (#1)	93 / 183	▬	СПА
1979	2,413,226	51.0 (#1)	95 / 183	▲ 2	СПА
1983	2,312,529	47.6 (#1)	90 / 183	▼ 5	СПА–АПС
1986	2,092,024	43.1 (#1)	80 / 183	▼ 10	СПА–АНП
1990	2,012,787	42.8 (#1)	80 / 183	▬	СПА–АНП
1994	1,617,804	34.9 (#1)	65 / 183	▼ 15	СПА–АНП
1995	1,843,474	38.1 (#1)	71 / 183	▲ 6	СПА–АНП
1999	1,532,448	33.2 (#1)	65 / 183	▼ 6	Опозиція
2002	1,792,499	36.5 (#2)	69 / 183	▲ 4	Опозиція
2006	1,663,986	35.3 (#1)	68 / 183	▼ 1	СПА–АНП
2008	1,430,206	29.3 (#1)	57 / 183	▼ 9	СПА–АНП
2013	1,258,605	26.8 (#1)	52 / 183	▼ 5	СПА–АНП
2017	1,351,918	26.9 (#2)	52 / 183	▬	Опозиція
2019	1,011,868	21.2 (#2)	40 / 183	▼ 12	Опозиція

Див. також

• Віденська партійна школа