Соціологія знань

Соціологія знання (англ. Sociology of knowledge) — теоретична область соціології, що вивчає з різних теоретико-методологічних позицій проблематику соціальної природи знання.^[1]

У сферу інтересів соціології знання входить аналіз соціальної природи знання (соціологія знання у вузькому сенсі); мислення, його історичного розвитку (соціологія мислення), когнітивних систем та пізнавальної діяльності суспільства (соціологія пізнання) та підстави соціології (соціологія соціології).^[1]

Таким чином, соціологія знання є метатеоретичною областю, не вкладається у традиційні галузі соціології.

Історія соціології знання

Поява соціології знання та її вихід на метатеоретичну область в кінці XIX століття були пов'язані з кризою класичного європейського раціоналізму.^[2] Перший час дана дисципліна розвивалася в філософському контексті, і не вважалася соціологічною дисципліною, а сам термін «соціологія знання» був введений лише в 1920-ті роки німецьким філософом Максом Шелером.^[2] Другим основоположником соціології знання є Карл Маннгейм, який показав соціально-історичну обумовленість мислення в роботі Ідеологія і утопія. Феноменологічне трактування соціології знання належить Пітеру Бергеру та Томасу Лукману.^[3]

Див. також

• Знання
• Соціологія наукового знання
• Соціальний конструктивізм
• Епістемологія
• Управління знаннями