Соїч Олег Владиславович

Олег Владиславович Соїч (25 грудня 1915(19151225), село Андріївка, тепер село Желябовка Нижньогірського району Автономної Республіки Крим — 29 вересня 1975, місто Харків) — український радянський діяч, машинобудівник, директор Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева. Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань. Член ЦК КПУ в 1961—1975 р.

Соїч Олег Владиславович
Народження:	25 грудня 1915(1915-12-25)  Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть:	29 вересня 1975(1975-09-29) (59 років)  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна:	СРСР
Освіта:	Саратовський державний технічний університетd
Партія:	КПРС
Нагороди:

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соїч.

Життєпис

Народився в селянській родині^{[уточнити]}. Трудову діяльність розпочав у 1930 році робітником ковальського цеху Першотравневого заводу сільськогосподарських машин у місті Бердянську.

У 1934 закінчив Бердянський індустріальний технікум.

У 1934—1938 роках — майстер дільниці, начальник зміни, заступник начальника цеху Крюківського вагонобудівного заводу.

У 1938—1941 роках — начальник конструкторського бюро, начальник ремонтно-механічного цеху Брянського машинобудівного заводу РРФСР. З 1938 року вчився на вечірньому відділенні Брянського машинобудівного інституту.

У 1941—1942 роках — головний механік Енгельсівського машинобудівного заводу РРФСР.

У 1942—1950 роках — начальник ковальського цеху, головний механік, начальник виробництва, 1-й заступник головного інженера Третього державного підшипникового заводу в місті Саратові.

Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1950 році закінчив Саратовський автомобільно-дорожній інститут.

У 1950—1955 роках — головний інженер Харківського восьмого державного підшипникового заводу.

У 1955—1960 роках — директор Харківського восьмого державного підшипникового заводу.

У серпні 1960 — грудні 1962 року — голова Ради народного господарства (раднаргоспу) Харківського економічного адміністративного району. У грудні 1962 — жовтні 1965 року — голова Ради народного господарства Харківського економічного району.

У грудні 1965 — 29 вересня 1975 року — директор Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева.

Нагороди

• орден Леніна
• орден Трудового Червоного Прапора (.12.1965)
• орден «Знак Пошани» (1943)
• медалі

Посилання

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР. 9-й созыв — 1974 р.