Листочня кучерява

Листочня кучерява, спарасис кучерявий, гриб баран, грибна капуста^[1][2] (Sparassis crispa) — вид їстівних грибів родини спарасисових (Sparassidaceae). Поширений в Північній Євразії та Північній Америці. Реліктовий вид, занесений до Червоної книги України^[1].

?Листочня кучерява
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:	Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок:	Афіллофорові (Polyporales)
Родина:	Спарасисові (Sparassidaceae)
Рід:	Sparassis
Вид:	Листочня кучерява
Біноміальна назва
Sparassis crispa (Wulfen) Fr., 1821
Посилання
Вікісховище:	Sparassis crispa
Віківиди:	Sparassis crispa
EOL:	161714
NCBI:	139825
MB:	228848
IF:	228848

Опис

Плодове тіло 5—20 (30) см у діаметрі, 5—15 (20) см заввишки, кущоподібне, світло-жовте, з віком коричнювате, складається з більш-менш видовжених, розгалужених, плоскуватих відгалужень або лопатей, які в окремих місцях наче зростаються, жовтувато-червоного кольору, з чітким зубчастим краєм. Лопаті відходять від товстої стеблоподібної основи, за зовнішнім виглядом нагадує цвітну капусту. У листочні кучерявої ніжка малопомітна, коротка, товста, бульбоподібна, ніби вростає в субстрат. Якщо ножем обережно розрізати плодове тіло, то можна побачити білу м'якоть, вона не змінює свій колір. М'якуш білий, щільний, з приємним запахом. Спори 6—7&nbsp× 4—5 мкм.

Поширення

Поширений в Північній Євразії, Північній Америці. В Україні зустрічається спорадично в Карпатах, Західноукраїнських лісах, на Поліссі, в Лісостепу та Гірському Криму.

Умови місцезростання

Плодові тіла зазвичай утворює на відмерлих коренях, пеньках, а також біля основи стовбура сухостійних дерев хвойних порід. Зустрічається поодинці. Плодові тіла з'являються в хвойних, переважно соснових лісах; у серпні — жовтні.

Значення

У лісових біоценозах виконує роль руйнівника залишків деревини (сапрофіт), а також паразитує на старих хвойних деревах.

Добрий їстівний гриб у молодому стані. Використовують свіжим, проте його збирання заборонене законодавством України.

Охорона

У НПП «Сколівські Бескиди»

Занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий). Чисельність популяції зменшується через збирання населенням, знищення вікових сосен та інших хвойних дерев^[1].

Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Кримському природному заповіднику, національному природному парку «Сколівські Бескиди»^[1].

Зберігається в колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України^[1].