Спасове

Спа́сове — село в Україні, у Новгородківській селищній громаді Кропивницького району Кіровоградської області, колишній центр Спасівської сільської ради. Населення становить 790 осіб.

село Спасове
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Кропивницький район
Тер. громада	Новгородківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA35040230250060270
Облікова картка	Спасове
Основні дані
Населення	790
Поштовий індекс	28222
Телефонний код	+380 5241
Географічні дані
Географічні координати	48°25′0″ пн. ш. 33°1′45″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	105 м[1]
Водойми	р. Верблюжка
Місцева влада
Карта
Спасове
Спасове
Мапа
Спасове у Вікісховищі

Історія

Переказ про заснування села. Записаний М. Шереметом.

Неозорий степ, помережаний балками i яругами, що віддалялися у бік Інгульця, нагадував розпанаханого навпіл звірюку. Балки та яруги — то ніби ребра чи гілля дерева, а Інгулець — то хребет або стовбур.

Жили в тому степу відставні запорожці. Од їхніх зимівників започаткувалося село. Кажуть, що саме там з давніх-давен ховалися християни від панської неволі й татар. Як набіжить орда, то християни i спасаються в козацьких зимівниках. Тому село i прозвали Спасовою.

Відставні козаки сповіщали січовикам про татар, i ті гнали ординців шаблями i ратищами аж до Криму. Щоб ті не занаджувались i не допікали християн, січовики почали частіше навідуватись до спасівців. На храмові свята приїздили з кошовим. А несила комусь було орудувати ратищем чи панахати шаблюкою — записувались у громаду й доживали вік у Спасовій. Отож i знаходять тепер молоді спасівці всіляке запорозьке залізяччя, пістолі, стволи та кулі.'

З 1772 року діяла Свято-Михайлівська церква, одна з перших в краї. З цього року грудня місяця відома перша метрична книга сл. Спасове:

Села Спасовки, Михайлівська, дерев'яна, Бобринецького пов. Споруджена за проханням капітана Спаського, який писав, що «село Спаське лежить у Кислякової балки, яка впадає в ричку Буг, від Херсона знаходиться в 75 верстах, на цій відстані ніде церков, крім Херсона, немаєю

На 1776 р.:

В 17-й роті в сл. Спасовій церква Святого Архистратига Михайла, священик Федір Василів, дяк Павло Шарков, пономар Федір Куроїд, ктитор Яків Федорів, прихідських дворів 49».

Історію входження в різноманітні адміністративні одиниці XVIII—XIX ст. див. на сторінці с. Бокове (Долинський район).

У 1874 році в Спасовому відкрила двері земська школа.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Верблюзької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 2243 особи, налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква, школа та 3 лавки^[2].

СШ с. Спасове

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 924 особи, з яких 422 чоловіки та 502 жінки^[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 791 особа^[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
Українська	98,23 %
Російська	1,39 %
Угорська	0,25 %

Відомі люди

• Євтушенко Анатолій Пилипович — український історик, музеєзнавець, народився в с. Спасове.
• Каленченко Віталій В'ячеславович — український воїн, учасник російсько-української війни, загинув в ході російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» ІІ і ІІІ ступеня (посмертно) ^[6]. Воював в славетній 3ОШБр.

Література

• Інгульський степ, альманах. Випуск I. — Київ, 2016. — https://web.archive.org/web/20180526093134/http://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
• Інгульський степ, альманах. Випуск II. — Львів, 2017. — С. 47—212.
• Інгульський степ, збірник. Випуск III. — Київ, 2018. — С. 118, 132, 179, 321.
• Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга друга. — Кіровоград, 2004.
• Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. Том 4—5. Повернені імена. Мартиролог. — Дніпропетровськ, 2002.
• Мельник О. О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919—1923). — Кривий Ріг, 2018.
• Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т. 1. — Дніпропетровськ, 2005^[7].
• Г. П. Міщенко. Кіровоградська область. — Київ, 1961. — С. 67.
• В. Маруценко. Боковенька — 2000, історико-краєзнавчий збірник. — Долинська, 2001.
• В. Маруценко. Л. Федорова. Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. — Кіровоград, 2003. — С. 15—18, 79—87.
• В. Маруценко. Боковенька 2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя Голодомору на Долинщині. — Долинська, 2004.
• В. Маруценко. Боковенька 2006. Степовики. Біографічний довідник. — Долинська, 2007.
• М. Шеремет. Осінні мотиви. — Дніпропетровськ, 2006.
• Михайло Шеремет. Я родом з Варварівки. в 2 т. — Дніпропетровськ: 2009.
• Григорій Гусейнов. Господні зерна. Книга 2. — Кривий Ріг, 2000. — С. 315—320, 324—329, 339.
• Григорій Гусейнов. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. — Дніпропетровськ: 2005.
• Григорій Гусейнов. Кривий Ріг. Україна. — Дніпро, 2018.
• Полное географическое описание нашего отечества. Том 14. Новороссия и Крым. — Харьков, 2011. — С. 385.
• Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.