Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Список жінок-глав держав та урядів

стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Список жінок-глав держав та урядів
Remove ads

Це список виборних, призначених та престолонаслідних жінок, які будь-коли обіймали посади глав держав (королеви, імператорки, цариці, президентки) та урядів (прем'єр-міністерки, віцепрезидентки, статські радниці) постійно чи тимчасово та незалежно від тривалості перебування на посаді.

Країни з обраними чи призначеними жінками-главами держав чи урядів
Thumb
25 країн, де державу чи уряд очолювали жінки, станом на 16 грудня 2018.
Thumb
76 країн, де жінки були призначені чи обрані очільницями держав (включно з генерал-губернаторками як главами держав, але крім монархів), з 1950 року (станом на 28 жовтня 2018):
   Жінка-глава уряду
   Жінка-глава держави[1]
   Жінка-глава держави та уряду (сполучена посада)
   Жінка-глава держави та жінка-глава уряду (окремі посади)
   Жінка прем'єрка чи статська радниця як помічниця (замісниця) сполученого глави держави та уряду

Чотири колишні суверенні держави (НДР, СРСР, Тувинська Народна Республіка і Югославія), також мали жінок на посаді глави держави чи уряду.

В усіх патріархатних суспільствах з їхнім ієрархічним розподілом влади між чоловіками та жінками, з прадавніх часів і до здобуття суфражизмом та фемінізмом у XX столітті виборчого права для жінок, жінки мали дуже обмежений доступ до влади (так само, як і до релігійної еліти, високооплачуваної праці та освіти), тому очолювали держави та уряди як правлячі монархи вкрай рідко, радше, як виняток (див. Список правлячих королев), і найчастіше це відбувалось:

  • у випадку неспроможності обіймати посаду чоловіка-монарха (смерть, хвороба (особливо психічна), воєнні походи, полон) або престолонаслідного сина (малолітність),
  • тимчасово й на короткий час: у статусі регентки (правління замість монарха) чи Королеви-консорт (дружини монарха, зазвичай усунутої від функцій правління).
  • власного спадкування жінками престолу (Suo jure).

Традиційні системи престолонаслідування за правом первородства теж усували жінок від влади:

Жінки, яким вдавалося отримати доступ до влади на довший термін та (або) впровадити за час свого правління якісні зміни, покращити суспільне життя, увіковічувалися в мистецтві (модерним прикладом якого є Поверх спадщини), міфологізувалися (як, наприклад, Дідона), оточувались припущеннями (наприклад, чутки про те, що Єлизавета І була чоловіком). Частина богинь та персонажок міфів, імовірно, колись була правительками.

Недостатня представленість жінок у владі призводить до гендерної нерівності та дискримінації, які проявляються у насильстві проти жінок, нерівній оплаті праці (та її неоплаті), поширенню проституції та порнографії, андроцентризму в мові[джерело?]. Поширення гендерних стереотипів у суспільстві (на кшталт «жінки в політиці гірші за чоловіків», «жінки — неефективні на лідерських позиціях») замикає коло та поглиблює утиск жінок.

Лише у XIX та XX століттях жінки в деяких країнах отримали змогу обиратися на владні посади вищих щаблів незалежно від стосунку до чоловіків на таких посадах (кровна чи шлюбна спорідненість), а за політичним резюме, і також на стандартні строки для цих посад (президентської, прем'єрської, генерал-губернаторської, капітан-регентської тощо), обіймати їх постійно та офіційно.

Першою жінкою-прем'єркою стала Сірімаво Бандаранаїке у Цейлоні, зайнявши посаду в 1960—1965, а потім в 1970—1977 та 1994—2000 роках.

Першою жінкою на президентській посаді стала Марія Естела Мартінес де Перон в Аргентині у 1974 (керувала країною по 1976 рік).

Перші леді, особливо сучасні, виконують багато зумовлених статусом обов'язків, хоча посада не є офіційною і платні за працю вони не отримують.

З метою збільшення жінок у владі для рівного представництва застосовуються, зокрема:

Найбільших успіхів у жіночому представництві у владі досягнуто в Швеції, де становище жінок історично вирізнялось у кращий бік на тлі інших країн. Шведські політикині складають близько 50 % уряду, що збігається зі статевим розподілом у населенні. Перша несексистська система спадкоємства (рівна прімогенітура), коли престол спадкує старша дитина монарха незалежно від статі, також введена у Швеції, проте лише в 1980 році, після чого прийнята в Норвегії, Бельгії, Нідерландах і Данії.

Див. також: Шведська модель протидії проституції та Жінки у Швеції
Remove ads

Древній світ (XXXI ст. до н. е. — 500 рік н. е.)

Узагальнити
Перспектива

За перші три тисячоліття історії людства збереглись відомості лише про найславетніших правительок, котрі перебували на чолі держав та історичних областей значний час, щоб залишити слід в історичних джерелах. Вирізняється Стародавній Єгипет, де за царювання Ні-нетьєр з 2-ї династії (2270—2649 до н. е.) «було прийнято рішення, що жінки можуть обіймати царські посади».

Більше інформації Ч. ч., Правителька ...
  1. Шаммурамат (Семіраміда; правила біля 810—805 рр. до н. е.), цариця Асирії и Вавилону;
  2. Гофолія — цариця Юдейського царства (842—836 до н. е.);
  3. Дідона — легендарна засновниця Карфагену (кінець IX ст. до н. е.);
  4. Забібе — цариця Кедару (біля 738—733 до н. е.);
  5. Самсіл — царица Кедару (біля 733—710 до н. е.);
  6. Іатіе — цариця Кедару (біля 710—690 до н. е.);
  7. Тельхуну[en] — цариця Кедару (біля 690—678 до н. е.);
  8. Табуа — цариця Кедару (біля 678—675 до н. е.);
  9. Заріна — цариця саків (кінець VII — початок VI ст. до н. е.);
  10. Томіріс — цариця саків-масагетів (570—520 до н. е.);
  11. Артемісія I Карійська — цариця Карії (біля 480 до н. е.);
  12. Артемісія III — цариця Карії (352—350 до н. е.);
  13. Ада Карійська (377—326 до н. е.) — цариця Карії (344—340, 334—326 до н. е.);
  14. Клеопатра Македонська (354—308 до н. е.) — цариця Епіру (331—324 до н. e.);
  15. Еврідіка II Македонська — правителька Македонії (319—317 до н. е.);
  16. Олімпіада Епірська (біля 375—316 до н. е.) — македонська цариця, керувала як регентка (317—316 до н. е.);
  17. Барсіна (363—309 до н. е.) — правителька Пергаму (ок 327—323 до н. е.);
  18. Марція[en] — легендарна Велика Британія британська королева, правила як регентка (363—358 до н. е.);
  19. Амастрида — правителька Гераклеї Понтійської (305—301 до н. е.);
  20. Амага — цариця сарматів (кінець III — початок II ст. до н. е.);
  21. Бартаре[de]— цариця Кушу (Мерое) (284—275 до н. е.);
  22. Тевта— іллірійська цариця (230 до н. е. — 228 до н. е.);
  23. Береніка II (267 чи 266—221 до н. е.) — єгипетська цариця, правителька Єгипет Єгипту (221 до н. е.);
  24. Клеопатра I (204—176 до н. е.) — єгипетська цариця, правила в якості регентки (180—176 до н. е.);
  25. Шанакдахете — цариця Кушу (Мерое) (177—155 до н. е.);
  26. Клеопатра II (185—116 до н. е.) — єгипетська цариця, співправителька Єгипет Єгипту (171—142, 131—127, 124—116 до н. е.);
  27. Клеопатра III (161—101 до н. е.) — єгипетська цариця, співправителька Єгипет Єгипту (142—131, 127—101 до н. е.);
  28. Ніса — цариця Каппадокії, регентка при своєму сині Аріараті V (130—126 до н. е.);
  29. Клеопатра Тея (біля 164—121 до н. е.) — правителька еліністичної держави Селевкідів, цариця Сирії (з 125 до н. е.);
  30. Лаодіка VI — цариця Понту, правила як регентка від імені сина Мітрідата VI Евпатора (120—115 до н. е.);
  31. Клеопатра IV (біля 138—112 до н. е) — єгипетська цариця, співправителька Єгипет Єгипту (115—112 до н. е.);
  32. Агатоклея — греко-індійська цариця, правила регенткою сина Стратоса в північній Індії (біля 110—100 до н. е.);
  33. Береніка III (120—80 до н. е.) — єгипетська цариця, правителька Єгипет Єгипту (101—88, 81—80 до н. е.);
  34. Клеопатра V (95—69/68 чи 57 до н. е.) — єгипетська цариця, співправителька Єгипет Єгипту з Птолемеєм XII (з 79 до н. е.);
  35. Береніка IV (77—55 до н. е.) — цариця Єгипет Єгипту з 58 року до н. е.;
  36. Саломея Александра — цариця Юдеї (76—67 до н. е.);
  37. Клеопатра VII (69—30 до н. е.), цариця Єгипет Древнього Єгипту (51—30 до н. е.);
  38. Арсіноя IV (68—41 до н. е.) — Єгипет єгипетська цариця, суперниця Клеопатри VII в боротьбі за владу (48—47 до н. е.);
  39. Анула — королева Шрі-Ланки (47—42 до н. е.);
  40. Динаміс (67—14 до н. е.) — цариця Понту (44—14 до н. е.);
  41. Муза Парфянська — цариця Парфії, співправителька сина Фраата V (2 до н. е. — 4 н. е.);
  42. Піфодорида Понтійська (30 до н. е. — 38 н. е.) — цариця Понту (14—8 до н. е. разом з Полемоном I, 8 до н. е. — 38 н. е. самостійно);
  43. Гіпепірія — цариця Понту разом з Мітрідатом III (38—41);
  44. Ерато — цариця Вірменії (8—5 до н. е., 2 до н. е. — 2 н. е., 6—11 н. е.);
  45. Аманішакете — цариця Кушу (Мерое) (12 до н. е. — 2 до н. е.);
  46. Антонія Тріфена (10 до н. е. — 55 н. е.) — цариця Одриського царства, співправителька (18—38);
  47. Сестри Чинг (Чак і Ні) (біля 12 — 43) — королеви В'єтнаму (39—43);
  48. Єлена — цариця Адіабени (біля 30 — 58);
  49. Сівалі — цариця Шрі-Ланки (35);
  50. Шаквілат — цариця Набатейського царства, співправителька (40—70), правила як регентка (70—76);
  51. Картімандуя — королева Бригантії (43—69);
  52. Береніка (28—?) — юдейська цариця, сестра та співправителька Ірода Агріппи I (біля 48 — 65);
  53. Агриппіна Молодша (15—59) — мати римського імператора Нерона, фактична правителька держави (54—56);
  54. Боудіка — цариця іценів (60—61);
  55. Аманіхаташан — цариця Кушу (Мерое) (62—85);
  56. Денг Суї (81—121) — імператриця КНР Китаю, правила як регентка (після 105);
  57. Сома — перша правителька королівства Бапном (Фунань) (кін. I ст.);
  58. Ліанг На (116—150) — імператриця КНР Китаю, правила як регентка (144—150);
  59. Улпан — еламська цариця, співправителька чоловіка Ородеса IV (140—160);
  60. Гадані Вірменська[en] — грузинська цариця, регентка при онукові Фарасмані III (135—?);
  61. Доу Мяо — імператриця КНР Китаю, правила як регентка при сині Лін-ді (династія Хань) (168—172);
  62. Люй-хоу (?—180) — імператриця КНР Китаю з династії Хань;
  63. Хіміко — правителька країни Яматай (173—248);
  64. Тойо — правителька країни Яматай (250—266);
  65. Юлія Домна (?—217) — імператриця Риму, керувала імперією під час воєнних походів чоловіка Септимія Севера (193—211);
  66. Юлія Соемія (180—222) — правителька Римської імперії в період неповноліття сина Геліогабала (218—222);
  67. Юлія Мамея (біля 180—235) — мати і співправителька імператора Александра Севера (222—235);
  68. Юлія Меза (165—224) — бабуся імператорів Геліогабала і Александра Севера, правила від їх імені разом з їх матерями (218—224);
  69. Дзінгу Кого (170—269) — імператриця Японія Японії (королева-консортка з 193, регентка 201—269):
  70. Зенобія (240 — після 274) — правителька Пальмірського царства (267—272/3);
  71. Ульпія Северина — імператриця Римської імперії, правила кілька місяців після смерті Авреліана (275) до обрання Марка Клавдія Тацита;
  72. Лахідеамані (Lahideamani) — цариця Кушу (Мерое) (306—314);
  73. Іш-Уне-Балам — правителька Тікалю (біля 317) (королева «Ягуар»);
  74. Ю Венджун (297—328) — імператриця КНР Китаю (Південна Цзинь), регентка при сині Сима Яні (326—328);
  75. Чу Суанзі (324—384) — імператриця КНР Китаю (Південна Цзинь), правила як регентка (343—357, 364—365, 373—376);
  76. Ліу (318—349) — імператриця КНР Китаю (Пізня Чжао), правила як регентка при сині Ши Ши (349);
  77. Мавія[en] — арабська королева-воїтелька південної Сирії (375—425);
  78. Юстина (340—391) — імператриця Західної Римської імперії, регентка при сині Валентіані II (375—391);
  79. Альбія Домініка — імператриця, керувала Східною римською імперією після смерті Валента до проголошення імператором Феодосія I (378—379);
  80. Прабхаваті — правителька імперії (Північна Індія) як регентка по смерті чоловіка (385—405);
  81. Пульхерія (399—453), дочка імператора Східної Римської імперії Аркадія, керувала як регентка при молодшому браті Феодосії II (414—421), в 450 році зробила імператором Маркіана, одружившись з ним;
  82. Галла Плацидія (ок 388—450) — дружина імператора Західної Римської імперії Констанція III, керувала як регентка при сині Валентиніані III (425—437);
  83. Фенг (442—490) — КНР китайська імператриця Північної Вей, керувала як регентка (471—490).
Remove ads

Середні віки (500—1600 роки)

Узагальнити
Перспектива

За 900 років Темної доби жінки очолювали держави та уряди більше разів, ніж за всю попередню історію людства, тобто близько 150 разів.

Більше інформації Ч. ч., Правителька ...
  1. Теоделінда (померла в 628) — лангобардська королева, правила як регентка в при сині Аделоальді (616—625/626).
  2. Імператриця Суйко (554—628) — перша імператриця Японії (593—628).
  3. Ванда (княжна) — княгиня Кракова.
  4. У Цзетянь (624—705) — імператриця КНР Китаю з династії У Чжоу (690—705).
  5. Борандохт (правила в 629—630 рр.) — шахбану Ераншахра (Ірану).
  6. Азармедохт (правила в 630—631 рр.) — шахбану Ераншахра (Ірану).
  7. Сондок — королева Сілла (корейська держава) (632—647)
  8. Нантильда[en] (біля 610—642) — королева франків, одружена з Дагобертом I. Правила як регентка за сина Хлодвіга II (639—642).
  9. Мартіна (померла біля 641) — візантійська імператриця-консорт, одружена з Іраклієм I, правила як регентка при пасинку Костянтині III і сині Іраклії II (641).
  10. Імператриця Коґьоку (594—661) — імператриця Японія Японії (642—645, 655—661) (під час другого правління носила титул імператриця Саймей).
  11. Батільда[en] (біля 630—680) — королева франків, дружина Хлодвіга II, регентка при сині Хлотарі III (657—665).
  12. Хімнехільда (Chimnechild) — королева франків, дружина Сігіберта III. Була формальною регенткою при сині Дагоберті II (656—661).
  13. Лібуше — легендарна правителька Чехії (орієнтовно VIII століття).
  14. Імператриця Дзіто (645—702) — імператриця Японія Японії (686—697).
  15. Імператриця Ґеммей (661—721) — імператриця Японія Японії (707—715).
  16. Сексбурга Кентська (пом. біля 699), королева-регентка при сині Егберті I (664—666), дружина короля Кента Ерконберта.
  17. Сексбурга Вессекська — королева Вессексу, співправителька (672—674) і дружина Кенвала та регентка при сині Кенфусі (674).
  18. Шима — королева Калінги (Індонезія), правила в якості регентки (674—675).
  19. Ханум — правителька Бухари (674—710).
  20. Теодрада — герцогиня Беневенто, дружина герцога Ромуальда I, правила як регентка при синах Гримоальді II і Гізульфі I (687—692).
  21. Сіш-Скай — цариця Наранхо (682—741).
  22. Дакія аль-Кахіна — цариця Берберсько-юдейського князівства в північній Африці (694—703).
  23. Джаядеві — королева Ченли, правила після смерті чоловіка Джаявармана I (біля 680—713).
  24. Плектруда[en] (? — 717), правила після смерті чоловіка, франкського мажордома Піпіна Герістальського як опікунка внука Теодоальда і короля Дагоберта III (714—715).
  25. Імператриця Генсьо (683—748) — імператриця Японія Японії (715—724).
  26. Теджакенкана — правителька Сунди (Індонезія) (723).
  27. Парсбіт — правителька Хазарії в 730/731 році.
  28. Імператриця Кокен (також відома як імператриця Шотоку) (718—770) — дворазова імператриця Японія Японії (749—758, 764—770).
  29. Хільтруда — герцогиня Баварії, дружина герцога Оділона, правила як регентка при сині Тассілоні III (748—754).
  30. Скауніперга (Skauniperga) — герцогиня Беневенто, дружина Гізульфа II, правила як регентка при сині Ліутпранді (749—758).
  31. Джамадеві — перша правителька королівства Харіпунджая (Таїланд) (біля 750).
  32. Ірина (біля 752—803).
  33. Вероніка Мудра — візантійська імператриця-регентка.
  34. Кенза — дружина Ідриса I, засновника держави Ідрисидів, правила як регентка при сині Ідрисі II (791—?).
  35. Феодора (815—867) — візантійська імператриця, дружина Феофіла, регентка (842—856) при сині Михаїлі III.
  36. Шіхікеніцін — цариця Тольтеків (829—883)[2].
  37. Іштакальцін — цариця Тольтеків (883—885)[2].
  38. Чінсон — королева Сілли (887—897).
  39. Етельфледа Мерсійська — королева, а потому графиня Мерсії, котрою правила після смерті чоловіка Етельреда II (911—918).
  40. Ельфвіна — правителька Мерсії (918).
  41. Зоя Карбонопсина — візантійська імператриця, дружина Льва VI, правила як регентка при сині Костянтині VIII (914—919).
  42. Берта Лотарингська[en] (пом. 925) — маркграфиня Тоскани, графиня Лукки, дружина Адальберта II, правила регенткою при сині Гвідо (915—916).
  43. Людмила Чеська (біля 860—921) — княгиня Чехії, дружина Боривоя I, регентка при внукові Вацлаві (921).
  44. Драгомира (877 чи 890—після 934) — княгиня Чехії, дружина Вратислава I, регентка при сині Вацлаві (921—922).
  45. Андрегота Галіндес (біля 900—972) — графиня Арагону (922—943).
  46. Ліутгарда Люксембурзька[en] (965 чи 970—1005) — графиня и регентка Західної Фрисландії.
  47. Княгиня Ольга (?—969) — княгиня Київської Русі, правила як регентка при сині Святославі (945 — біля 960).
  48. Шрі Ішана Тунггавіджайя — правителька Матарам (біля 947—960).
  49. Хімена Фернандес[es]— королева Наварри, дружина Гарсії II Санчеса, правила в регентській раді при сині Санчо III (біля 985).
  50. Зоя Порфірогенета (Багрянородна) (978—1050), імператриця Візантії (1042, сумісно с сестрою Феодорою).
  51. Дідда — правителька Кашміру (980—1003).
  52. Феодора (984—1056, свята імператриця) — імператриця Візантії (1042 (сумісно з сестрою Зоєю), 1055—1056).
  53. Анна Київська (Ярославна) (біля 1025/1032/1036-1075/1089) — королева-консортка та регентка Франція Франції.
  54. Тереза Леонська (1080—1130) — графиня Португалія Португалії.
  55. Уррака Леонська (1081—1126) — імператриця всієї Іспанія Іспанії; королева Леона, Кастилії і Галісії (з 1109).
  56. Мелісенда Єрусалимська (біля 1101—1161) — королева Єрусалиму (1131—1153).
  57. Матильда (1102—1167) — королева Англії (8 квітня 1141 — 7 грудня 1141).
  58. Аделаїда Шампанська (1140—1206) — королева-консортка і регентка Франція Франції.
  59. Стефанія де Міллі[en] (1145/1155-1197) — леді Трансіорданії.
  60. Тамара Велика (1165—1209/1213), цариця Грузії з 1184 року.
  61. Ізабелла Єрусалимська (1172—1205) — королева Єрусалиму (1192—1205), королева Кіпр Кіпру (1198—1205).
  62. Іоланда де Ено (1175—1219) — імператриця Латинської імперії (1217—1219).
  63. Беренгарія (1180—1246) — королева Кастилії (1217), королева-консортка Леону.
  64. Аліса Вірменська (1182—1234) — леді Торону, леді Трансйорданії.
  65. Бланка Кастильська (1188—1252) — королева-консортка й регентка Франція Франції.
  66. Марія Єрусалимська (1192—1212) — королева Єрусалиму (1205—1212).
  67. Іоланта Єрусалимська (Ізабелла II Єрусалимська) (1211—1228) — королева Єрусалиму (с 1212), імператриця-консорт Священної Римської імперії, королева-консорт Сицилії.
  68. Русудан (1194—1245) — цариця Грузії з 1223 р.
  69. Марія Антиохійська (1215—1257) — леді Торону.
  70. Шаджар ед Дурр (?—1257) — султанка Єгипет Єгипту в 1250 р.
  71. Жанна де Даммартен (1220—1279) — графиня Омаля, графиня Понтьє.
  72. Разія-султан — правителька Делійського султанату (1236—1240).
  73. Дорегене (?-1246) — хатун Монгольської імперії, регентствувала в період міжцарствиці (1242—1246).
  74. Теодора Трапезундська (Феодора Велика Комніна) (до 1253—після 1285) — Трапезундська імператриця (1284—1285).
  75. Іоанна I (1271—1305) — королева Наварри, графиня Шампані, королева-консортка Франція Франції.
  76. Катерина І де Куртене (1274—1307) — імператриця Латинської імперії (з 1283).
  77. Маргарет І (Норвезька Діва) (1283—1290) — королева Шотландії з 1286 р.
  78. Іоанна II (пфальцграфиня Бургундії) (1292—1330) — королева-консорт Франція Франції і Наварри, графиня Артуа, пфальц-графиня Бургундії.
  79. Іоанна Бургундська (1293—1348) — королева-консорт і регентка Франція Франції.
  80. Ізабелла Французька (1295—1358) — королева-консорт і регентка Англії.
  81. Катерина II Валуа (1303—1346) — імператриця Латинської імперії (з 1307).
  82. Жанна II Французька (1308—1347) — герцогиня-консортка Бургундії, графиня Бургундська і Артуа.
  83. Іоанна II (королева Наварри) (1312—1349) — королева Наварри, графиня Шампані і Брі.
  84. Джованна I (1328—1382) — королева Неаполя.
  85. Леонора Теліш де Мінезіш (1350—1386) — королева-консорт і регентка Португалія Португалії.
  86. Маргарита I Данська (1353—1412) — королева Данії (1387—1396), королева Норвегії (1387—1389), королева Швеції (1389—1396).
  87. Єлена Груба (?-1398(?)) — королева Боснії.
  88. Марія Сицилійська (1363—1401) — королева Сицилії (1377—1401), герцогиня Афінська.
  89. Ізабелла Баварська (1371—1435), королева-консорт Франція Франції (1385—1422). З 1402 періодично керувала країною в зв'язку з психічною хворобою чоловіка Карла VI Божевільного.
  90. Ядвіга Анжуйська (1373—1399) — королева Польщі (з 1384).
  91. Марія Анжуйська (1371—1395) — королева Угорщини (з 1382).
  92. Беатриса Португальська (1372—1410) — королева Португалія Португалії, королева-консортка Іспанія Іспанії.
  93. Клара Зорці[en] (?-1455) — герцогиня Афінська, регентка Афінського герцогства (1351—1354).
  94. Бланка I (1387—1441) — королева Наварри, герцогиня Немурська, королева-консортка Сицилії.
  95. Єлизавета фон Гьорліц (1390 −1451) — герцогиня Люксембург Люксембургу (1411—1443).
  96. Елеонора Неаполітанська[en] (1402—1445) — королева-консорт і регентка Португалії.
  97. Бланка II Наваррська (1424—1464) — титулярна королева Наварри.
  98. Сухіта[en] — королева Маджапагіту (1429—1447).
  99. Ізабелла I (1451—1504) — королева Кастилії і Леону (з 1474).
  100. Шарлотта (1444—1487) — королева Кіпр Кіпру (1458—1460)
  101. Катерина Корнаро (1454—1510) — королева Кіпр Кіпру (1474—1489).
  102. Хуана Бельтранеха (1462—1530) — королева Кастилії і Леону. Претензії на трон (1475—1530).
  103. Хуана I Божевільна (1462—1555) — королева Кастилії і Леону (з 1504), королева Арагону (з 1516).
  104. Маргарита Тюдор (1489—1541) — королева-консорт і регентка Шотландії.
  105. Клод Французька (1499—1524) — герцогиня Бретані, королева-консорт Франція Франції.
  106. Анна фон Штольберг-Вернігероде[en] (1504—1574) — володарка рідкісного в європейській історії титулу «княгиня-єпископ», керувала Кведлінбурзьким абатством с 12-літнього віку.
  107. Олена Василівна Глинська (біля 1508—1538) — велика княгиня московська, правителька Великого князівства Московського (1533—1538).
  108. Марія де Гіз (1515—1560) — королева-консорт і регентка Шотландії.
  109. Катерина Медічі (1519—1589) — королева-консорт і регентка Франція Франції.
  110. Леді Джейн Грей (1537—1554) — королева Англії (1553).
  111. Марія I Тюдор (1516—1558) — королева Англії (з 1553).
  112. Іоанна III (1528—1572) — королева Наварри, графиня Фуа.
  113. Марія Іспанська (1528—1603) — регентка Іспанія Іспанії.
  114. Єлизавета I (1533—1603) — англійська королева з 1558 року.
  115. Хуана Австрійська (1535—1573) — регентка Іспанія Іспанії.
  116. Марія I Стюарт (1542—1587) — королева Шотландії (1542—1567), королева-консорт Франція Франції (1559—1560).
  117. Сююмбіке — правителька Казанського ханства (1549—1551).
  118. Ірина Годунова (1557—1603) — цариця всія Русі.
  119. Катерина де Бурбон (1559—1604) — княгиня Андорри, віконтесса Беарну.
  120. Марія Медічі (1575—1642) — королева-консорт і регентка Франція Франції.
  121. Зінга Мбанді Нгола (1582—1663) — правителька Анголи (з 1623/1624).
Remove ads

Новий час (з 1600 по ХХ століття)

Узагальнити
Перспектива

За два століття Нової історії було близько 50 правительок держав та урядів. У таблиці перелічені політикині, що вступили на посаду з 1600 по 1899 роки і очолювали держави (Д) та уряди (У). Сортування за датою народження.

Більше інформації Ч. ч., Правителька ...
Remove ads

Сучасна історія: XX—XXI століття

Узагальнити
Перспектива

У ХХ столітті жінки майже всіх країн здобули право обирати та бути обраними і почали обіймати виборні посади глав держав та урядів: президентську, прем'єрську та аналогічні, шляхом самостійної політичної діяльності, без статусу «тимчасовості» та на стандартні строки. За 120 років з початку ХХ століття держави та уряди встигли очолити близько 130 жінок більше 145 разів, тобто стільки ж жінок, як за 1600 років Середньовіччя, та більше, ніж за 3000 років древньої доби.

У 1980 році прийнято шведську систему престолонаслідування: трон спадкує найстарша дитина династії незалежно від статі.

Таблиця нижче включає відомості про політикинь, що очолюють держави та уряди, відсортовані за роком призначення на посаду, починаючи з 1900-го року. Жирним шрифтом виділені діючі очільниці держав та урядів. «Д» — глава держави, «У» — глава уряду, «Д+У» — глава держави і уряду (сполучена посада).

Більше інформації Ч. ч., Правителька ...
Remove ads

Примітки

Див. також

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads