Зображення |
Назва |
Оригінал назви |
Дата будівництва |
Місцезнаходження |
Спорудник |
Інші відомості |
| Велеська фортеця | мак. Велешка тврдина | ранньоримський період | 2 км південніше міста Велес | | Фортеця у формі п'ятикутника використовувалася для оборони акрополя 80×100 м на пагорбі «Кале». |
 | Вініцька фортеця | мак. Виничко кале | середина І тис. н. е. | Місто Вініца | | Міститься на лівому березі р. Ґрдечка, на пагорбі заввишки 400 м над рівнем моря. Нинішні руїни займають площу 2,5 га.
1978 тут було знайдено 5 теракотових іконографічних пластинок.[1] |
 | Маркови Кулі | мак. Markovi Kuli | ХІІІ-XIV ст. | На північному заході від міста Прилеп на кам'янистому пагорбі з крутими схилами | Ще в Х ст. на цьому місці звели укріплення візантійці. | Раніше на цьому місці існувало античне поселення Керамія.
У добу Середньовіччя тут був розташований палац сербського короля Вукашина Мрнявчевича та його сина Марка. |
 | Маркови Кулі | мак. Markovi Kuli | Х-ХІІІ ст. | На відстані 4,5 км на південний схід від центру Скоп'є, на східному боці гори Водно. | | Сучасна назва походить від імені короля Марка Мрнявчевича. У ХІІІ столітті фортеця мала назву «Чрнче». |
| Маркова фортеця (Фортеця «Марково») | мак.Марково Кале | пізньоантичний період | біля селищ Маркова Сушица та Малчиште, муніципалітет Студєнічані | | Мала нерегулярну чотирикутну форму розміром 105×85 м.
За часів середньовіччя фортецю перебудували, всередині спорудили церкву. |
 | Замок Самуїла | мак. Самуилова тврдина | IV ст. до н. е. | біля селищ Орашко та Собрі, муніципалітет (община) Валандово | Можливо Філіпп II Македонський[2], відновлена Самуїлом в ХІ ст. | Укріплення вперше згадує Тіт Лівій, датує його ІІІ ст. до н. е. та розміщує у місті Ліхнідос. |
 | Фортеця Скоп'є | мак. Скопско кале | VI ст. н. е. | Скоп'є | Юстиніан I, розбудову продовжено впродовж Х-ХІ ст. | Фортецю зведено з жовтого вапняку та травертину на місці Римського поселення Скупі. |
| Замок Собрі (Фортеця Орашко) | мак. Орашко Кале | пізньоантичний період | біля селищ Орашко та Собрі, муніципалітет (община) Валандово | | Замок захищав акрополь (0,8 га), на місці якого відомі знахідки кераміки, залізних виробів та монет IV—VI ст. н. е. |
| Стенчевський замок | мак. Стенчевска тврдина | 6100 р. до н. е. | селище Стенче, муніципалітет (община) Брвеніца | | На території замку знайдено унікальний жертовник культурної групи Анзабегово — вршнічка. |
 | Фортеця Струмиця (Царські вежі) | мак. Струмичко Кале | ХІ ст. н. е. | МІсто Струмиця | | Нині фортеця лежить в руїнах, помітні залишки чотирьох веж та 4 мурованих стін. |