Список замків Фінляндії

Цей список укріплень на території Фінляндії включає замки, фортеці та оборонні вежі середньовічного та пізніших періодів. Він не є повним та виключним і становить лише частину загальної кількості фортифікаційних споруд країни.

Основний список

Зображення	Назва	Оригінал назви	Дата будівництва	Місцезнаходження	Спорудник	Інші відомості
	Замок Турку (Замок Або)	фін.Turun linna; швед. Åbo slott	1280	Турку	Король Швеції, з метою закріпити приєднання «Східних земель»; впродовж XVI ст. Густав I Ваза проводив масштабну перебудову замку.[1]	У свій час використовувався як зерносховище, виноробня, губернська в'язниця, військовий арсенал та казарма. Починаючи з кінця XIX ст. тут функціонує історичний музей міста.
	Замок Хяме	фін.Hämeen linna; швед. Tavastehus slott	середина ХІІІ ст.; з 1308 починає згадуватися в історичних джерелах	Муніципалітет Хямєенлінна, провінція Канта-Хяме	Шведський ярл Біргер Магнуссон	У 1837 р. російська влада організовує в замку в'язницю та виправну колонію, що існувала до 1953 р. Фортецю перебудовують за планами архітектора Карла Людвіга Енгеля.
	Олафсборг (Олавінлінна)	фін.Olavinlinna; швед. Olofsborg	1475	Муніципалітет (місто) Савонлінна, провінція Південна Савонія	Канцлер Фінляндії Ерік Аксельсон Тотт (1419—1481); архітекторів запросили з Ревеля	Перша шведська фортеця, що могла протистояти вогнепальній артилерії. Стоїть на скелястому острові між озерами Хаапавесі та Піхлаявесі. З 5 веж збереглися лише 3. На сьогодні це найпівнічніший кам'яний замок середньовіччя.[2]
	Расеборзький замок	фін.Raaseporin linna; швед. Raseborgs slott	1373—1378	Муніципалітет Расеборг, провінція Уусімаа	Лорд-розпорядник шведського короля Альбрехта Бо Йонссон (1330—1386)	Зниження рівня моря призвело до запустіння замку у середині XVI ст. З 1890-х рр. після проведення реставораційних робіт його відкрили для відвідувань.[3]
	Замок Кастельхолм	фін.Kastelholma; швед.Kastelholms slott	Вперше згадується у 1388 р.	Комуна Сунд, провінція Аландські острови	Шведська корона; впродовж 1453—1456 розбудовою замку займався Лорд-розпорядник Данії, Ніл Еріксен Ґільденстьєрн	У 1599 р. під час міжусобної війни замок було дуже пошкоджено військами короля Карла IX. Остаточно зруйновано у 1745 р. Реставраційні роботи велися з 1982 по 1989 рр.[4]
	Замок Куусісто	Kuusiston piispanlinna	1317	Місто Кааріна, провінція Південно-західна Фінляндія	Єпископ Турку	У XIV—XV ст. одна з семи, друга за величною, шведських єпископій. Замок було зруйновано під час реформаційних воєн Густава І у 1528 р.
	Замок Каяані	Kajaanin linna	1604—1619	Муніципалітет Каяані, провінція Кайнуу	Шведська корона	Замок Каяані — остання скандинавська фортифікація у середньовічному стилі. Вважається найменшим європейським кам'яним замком. Найвідомішим в'язнем впродовж 1616—1635 тут був шведський історик Йоханнес Мессеніус. Після п'ятитижневої осади періоду Північної війни російські війська підрвали замок у 1716 р.[5]
	Замок Гаміна	Haminan linnoitus	1720-ті	Муніципалітет Гаміна, провінція Кюменлааксо	Шведський генерал Аксель фон Льовен	Бастіонна портова фортеця часів Російсько-шведської війни (1741—1743). На початку XIX ст. бастіон втратив своє стратегічне оборонне значення, російсько-шведський кордон пересунувся західніше. Сьогодні у фортеці розміщується Державна фінська школа офіцерського резерву.
	Фортеця Свартхольм	Svartholman merilinnoitus	1748—1764	Муніципалітет Ловійса, провінція Уусімаа	Шведський інженер Августін Еренсверд (1710—1772)	Великого значення набула під час Російсько-шведської війни (1808—1809). У 1855 р. в рамках Кримської війни фортецю підірвали англійці.[6]
	Суоменлінна (Свеаборг)	фін. Suomenlinna; швед. Sveaborg	1746—1770	Гельсінкі	Шведський інженер Августін Еренсверд (1710—1772)	Укріплення фортеці побудовані на 7 скелястих островах, т.з. «Вовчих шхерах» (фін. Susisaaret). З 1991 р. входить списку світової спадщини ЮНЕСКО, № 583.[7] На островах розташовані музеї, військово-морська академія фінського флоту та в'язниця полегшеного режиму.
	Фортеця Кярнякоскі	Kärnäkosken linnoitus	1791—1793	Муніципалітет Савітайпале, провінція Південна Карелія	Генерал Олександр Суворов за велінням Катерини ІІ зміцнити захист північно-західних кордонів імперії та її столиці.	Бастіон Кярнякоскі активно використовувався лише у 1793—1835 рр., і навіть не встиг взяти участь у бойових діях.
	Фортеця Бомарсунд	Bomarsund	1830	Комуна Сунд, провінція Аландські острови	Інспектор фортеці, майбутній імператор Микола І; проект французького інженера Рене де Монталембера.	Одразу після початку Кримської війни об'єднаний франко-англійський флот відплив до Фінської затоки, щоб заблокувати кораблі Російської імперії. Битва відбулася в серпні 1854 р. Захисників Бомарсунду було 2 200, зі сторони нападників — 12 000. За 4 дні штурму фортеця була взята і зруйнована.