Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Список картин і малюнків Тараса Шевченка
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Збереглося 835 картин і малюнків Тараса Шевченка, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві російських та граверів з інших країн, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють відомості про понад 278 втрачених і досі не знайдених робіт.

Живописні й графічні твори за часом виконання датуються 1830—1861 роками й територіально пов'язані з Україною, Казахстаном і Росією. За жанрами — це портрети, композиційні та міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольорового та тонованого паперу різних розмірів, а також у п'ятьох альбомах.
Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша — авторські дати.
У межах кожного розділу цього списку всі твори розміщено в порядку їх виконання. У назвах малюнків збережено шевченківські назви творів і вивірено інші назви, присвоєні за літературною традицією. У літературі значна частина непідписаних та недатованих робіт отримала різні датування. У результаті наукових досліджень хронологічні рамки окремих робіт були звужені до року, місяця, іноді навіть до дня їх написання. Розглядаючи твори Шевченка, вміщені в цьому списку в хронологічній послідовності, можна простежити той шлях, який пройшов Шевченко-художник від років юнацтва до першого заслання.
Більшість картин і малюнків зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка, інші місцезнаходження вказані в окремих коментарях.
Remove ads
Живопис, графіка 1830—1847
Узагальнити
Перспектива
Твори 1830—1847 років охоплюють доакадемічний і академічний період та час перебування Шевченка в Україні до першого арешту. В цілому творчий шлях Шевченка-художника за цей період був дуже багатий успіхами — від копій та наслідувань до творів в усіх жанрах з повним опануванням відомих на той час технічних прийомів рисунку, живопису та офорту. Шевченко своїми творами і академічного і післяакадемічного періодів ще до заслання заклав основи реалізму в українському образотворчому мистецтві і відкрив перші сторінки його історії.[1]
Твори 1830—1847 років
Першу групу в мистецькій спадщині Шевченка становлять його твори, виконані в 1830—1838 роки — у доакадемічний період. Основна їх частина — це малюнки на сюжети з античної історії, а також два малюнки з історії України (зокрема Київської Русі). Останніми роками цього періоду Шевченко намалював серію акварельних портретів з натури.
Визволення з кріпацтва і вступ до Академії мистецтв (квітень 1838 року) — це початок нового етапу в житті Шевченка. Твори академічного періоду (квітень 1838 — березень 1845 року) становлять другу численну групу в мистецькій спадщині Шевченка. Зустріч з К. Брюлловим, робота під його керівництвом, знайомство з широким колом передових діячів літератури і мистецтва, нарешті, спільна праця з талановитою мистецькою молоддю — все це позначилося на художній творчості Шевченка цього періоду, дуже різноманітній за характером, жанрами та технікою виконання. В Академії Шевченко опанував техніку рисунка італійським олівцем і крейдою на сірому і коричневому папері, техніку офорта та олійного і акварельного живопису.
У творчості післяакадемічного періоду Шевченка 1845—1847 років переважає виконання портретів та пейзажів, причому провідне місце займає саме архітектурний пейзаж, що пов'язано з роботою Шевченка на посаді художника в Київській археографічній комісії, за завданням якої він виїздив на Полтавщину та на Волинь для малювання пам'яток старовини та мистецтва.[1]
Альбом 1839—1843 років
До альбому входять рисунки 1839—1842 років, виконані художником у Петербурзі (ескізи ілюстрацій до «Истории Суворова» М. О. Полевого, до поеми О. С. Пушкіна «Полтава», начерки на теми поетичних творів Т. Г. Шевченка та ін). Переважна ж більшість рисунків виконана в Україні під час першої подорожі 1843 року (краєвиди Києва, типи селян і численні ескізи, етюди та начерки до «Живописной Украины», «Селянської родини» тощо). Рисунки виконано олівцем, в окремих випадках — тушшю-пером.
Альбом має дві нумерації: одна, проставлена вгорі аркуша і зроблена чорним чорнилом, нумерує аркуші (враховуючи і форзаци), друга — на нижніх кутах аркуша, синім чорнилом нумерує сторінки (в цій нумерації є помилки, пропуски і повторення).
Згідно з верхньою нумерацією альбом має 28 аркушів. Розмір першого аркуша — 17,6 × 26,2, всіх останніх — 17,6 × 26,5. Між другим і третім аркушами є залишки аркуша, який був вирізаний до нумерації альбому. Місцезнаходження його не встановлено, і чи був на ньому рисунок, не відомо. До нумерації, крім того, між третім і четвертим аркушами був вирваний аркуш з рисунком «У Києві», який зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.[110]
Ілюстрації до книги М. Полевого «История Суворова» 1842 рік
Оригінали Шевченка, з яких було виконано гравюри для книги «История князя Италийского графа Суворова-Рымникского, генералиссимуса российских войск. Сочинение Н. А. Полевого» (1843), не знайдено. В альбомі 1839—1843 років та на окремих аркушах є кілька ескізів та начерків до них. Оригінали ілюстрацій були виконані у 1842 році. Кількість ілюстрацій, виконаних Шевченком до цього видання, різними авторами встановлюється неоднакова. Двадцять шість ілюстрацій, вміщених в книзі, підписано Шевченком. Крім них, Шевченкові належать ще шість ілюстрацій. Приналежність двох непідписних ілюстрацій Шевченкові підтверджується наявністю ескізів до них. Чотири непідписні ілюстрації в книзі цілком витримані в манері Шевченка, мають багато деталей, які повторюються в підписних ілюстраціях, та спільних рис з іншими малюнками Шевченка.[158]
Випуск офортів «Живописная Украина» 1844 рік
Випуск складається з шести офортів: «У Києві», «Видубицький монастир», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року». В офортах всі підписи, дати і написи зроблені Шевченком. Роботу над підготовкою малюнків до задуманого видання Т. Г. Шевченко почав у 1843 році під час першої подорожі на Україну. З цих підготовчих робіт збереглися ескізи, етюди і начерки. Повернувшись до Петербурга в березні 1844 року, Шевченко почав працювати над підготовкою до видання «Живописной Украины».[191]
Ілюстрації до книги М. Полевого «Русские полководцы» 1844 рік
Портрети Петра I, Б. П. Шереметєва, О. Д. Меншикова, Б. X. Мініха, П. О. Румянцева, Г. О. Потьомкіна, О. В. Суворова, М. І. Голенищева-Кутузова, М. Б. Барклая де Толлі, П. X. Вітгенштейна, І. І. Дибіча та І. Ф. Паскевича, виконані Шевченком у 1844 році для книги М. Полевого «Русские полководцы или жизнь и подвиги российских полководцев, от времен императора Петра Великого до царствования императора Николая I», виданої К. Жернаковим в Петербурзі 1845 року. Оригінали цих портретів роботи Шевченка не знайдені.[198]
Альбом 1845 року
В альбомі вміщені рисунки олівцем, акварелі та сепії, виконані Т. Шевченком під час подорожі на Полтавщину та в суміжних місцях Київщини в квітні — жовтні 1845 року. В цьому альбомі Шевченко зарисував пам'ятки старовини та мистецтва (головним чином архітектури), приділяючи разом з цим велику увагу зображенню сільського побуту, окремих типів, жанрових сцен та природи.
Альбом складається з 20 пронумерованих аркушів, розміром 17,5 × 26,9 кожен і містить 35 малюнків. Між першим і третім аркушами є залишки аркуша, вирваного до нумерації альбому; місцезнаходження його не встановлено, і чи був він з рисунком — невідомо.[211] Місце зберігання альбому — Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України.[n 9]
Ескізи, етюди, начерки 1837—1847 років
Ескізи, етюди, начерки 1837—1847 років можна назвати «творчою лабораторією» художника, які, здавалося б, не мають самостійної мистецької цінності. Але саме ця «лабораторія» допомагає науковцям зрозуміти творчий метод художника. Серед ескізів, етюдів та начерків можна побачити багато рисунків, які свідчать про нездійснені задуми художника. Так, наприклад, деякі з них послужили матеріалом для офортів «Живописной Украины», а ще більше таких начерків залишилося незавершеними. Дуже можливо, що серед них є початок тих пейзажних творів, які загинули після арешту Шевченка. Детальне вивчення «творчої лабораторії» Шевченка, допомагає в розшукуванні та атрибутуванні незнайдених творів художника, які можуть бути виявлені і в приватних збірках і в державних сховищах, де є ще багато творів з невизначеною належністю тому чи іншому художникові.[1]
Сумнівні
Незнайдені твори
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка[352] належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1829-1847
Remove ads
Живопис, графіка 1847—1850
Узагальнити
Перспектива
У важких умовах заслання 1847—1857 років Тарас Шевченко, попри царську заборону писати та малювати, виконав величезну кількість мистецьких творів, які ввійшли у скарбницю образотворчого мистецтва українського, російського і казахського народів.
Це стало можливим завдяки співчутливому ставленню до Шевченка з боку передових російських офіцерів, зокрема капітан-лейтенанта О. І. Бутакова, начальника експедиції по дослідженню Аральського моря та його берегів, «друга, товариша, командира», за висловом самого художника.[353]
Твори 1847—1850 років
Більшість творів 1847—1850 років становлять акварелі та рисунки, які виконав Шевченко як художник Аральської експедиції під час переходу з Орської кріпості до укріплення Раїм, в Раїмі, під час першого плавання по Аральському морю, зимівлі на Кос-Аралі, другого плавання по Аральському морю та в період перебування в Оренбурзі.[353]
Альбоми 1846—1850 років
Альбоми були відібрані у Шевченка при першому арешті 5.IV 1847 року, однак за відсутністю компрометуючих матеріалів були йому повернуті і знаходились у нього під час його перебування в Орській кріпості та під час Аральської експедиції 1848—1849 років. Вдруге і вже безповоротно альбоми відібрано у Шевченка під час другого арешту 27.IV 1850 року.
Рисунки, начерки та ескізи композицій, що вміщені в першому альбомі, виконані частково в Україні під час розкопок могили Переп'ят, однак переважна їх частина належить до часу Аральської експедиції, а саме: зарисовки топографічних робіт, начерки з казахського народного побуту та ескізи до згодом завершених творів.
Більшість рисунків, начерків та ескізів другого альбому виконав Шевченко під час Аральської експедиції та в Оренбурзі. В альбомі є багато зарисовок гористих берегів Аральського моря, шхун і човнів під вітрилами та зимових будівель на Кос-Аралі. Тут є також начерки портретів та ескізи до кількох творів, що були завершені під час другого періоду заслання.[353]
Етюди, ескізи, начерки 1847—1850 років
Етюди, ескізи, начерки 1847—1850 років знайшли своє художнє завершення в творах, що відображають перехід з Орська до Раїма та окремі епізоди Аральської експедиції.[353]
Сумнівні
Незнайдені твори
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1847-1850
Remove ads
Живопис, графіка 1851—1857
Узагальнити
Перспектива
Творчість Тараса Шевченка другого періоду заслання (1851—1857 років) широко розкриває його багатогранний образ як художника-реаліста і демократа. Якщо протягом 1847—1850 років він переважно виконував завдання художника Аральської експедиції, то в другий період заслання, попри заборону, Шевченко завдяки допомозі друзів мав більшу можливість віддатись своїм творчим прагненням. В творах цього періоду виявились широкі мистецькі інтереси Шевченка, виразна соціальна спрямованість та висока професіональна майстерність. В них дістали дальший розвиток прогресивні традиції українського й російського реалістичного мистецтва.[549]
Твори 1851—1857 років
Художні твори Шевченка 1851—1857 представлені у вигляді акварелі, сепії та рисунки олівцем, виконані під час експедиції в гори Кара-Тау (21.V — 7.IX 1851 року) та в Новопетровському укріпленні (1851—1857 роки). Твори цього періоду поділено на дві групи. До першої включено завершені краєвиди і жанрові малюнки, виконані в горах Кара-Тау, з яких окремі були закінчені в Новопетровському укріпленні. До другої групи увійшли малюнки створені у Новопетровському укріпленні у яких Шевченко багато працював у галузі портрета і побутового жанру.[549]
Ескізи, етюди, начерки 1851—1857 років
Перша частина ескізів, етюдів та начерків виконана під час експедиції в гори Кара-Тау, між 21.V та 7.IX 1851 року. Значна частина цих рисунків має написи, що визначають конкретну місцевість, де проходила експедиція, а також авторські порядкові номери.
Наявність назв і порядкової нумерації на окремих рисунках та порівняння їх з іншими рисунками Кара-тауської експедиції дало можливість визначити конкретні назви і безіменних краєвидів та поставити їх відповідно до маршруту експедиції в один ряд з малюнками, на яких назва позначена.
Рисунки, для яких конкретна місцевість залишилась не визначеною і які не мають авторських номерів, датовані часом всієї експедиції і поставлені безпосередньо за нумерованими рисунками.
Друга частина ескізів, етюдів та начерків виконана у Новопетровському укріпленні. Ескізи, етюди і начерки цього періоду розкривають творчу лабораторію художника. Деякі з них є підготовчим матеріалом до згодом завершених творів, як, наприклад, «Мілон Кротонський», «Самаритянка», «Св. Себастіян» та ін. Вони допомагають простежити творчий шлях художника від задуму до остаточно завершеного твору.[549]
Сумнівні
Незнайдені твори
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1851-1857
Remove ads
Живопис, графіка 1857—1861
Узагальнити
Перспектива
Позбавлений можливості протягом всього заслання працювати в олійному живописі, Шевченко всю увагу віддав графіці і за десять років досяг у ній надзвичайних успіхів. Надалі в нових умовах художник передбачав дальше розвивати і поглиблювати мистецтво графіки. Перед виїздом з Новопетровського укріплення 26 червня 1857 року Шевченко записав у своєму щоденнику, що він вирішив:
«присвятити себе безроздільно гравюрі акватинта ... Бути хорошим гравером, значить бути розповсюджувачем прекрасного і повчального в суспільстві. Значить бути розповсюджувачем світла істини ... Найпрекрасніше, найшляхетніше покликання гравера. Скільки витончених творів, доступних тільки багатіям, коптилося б в похмурих галереях без твого чудотворного різця?» Оригінальний текст (рос.)«посвятить себя безраздельно гравюре акватинта... Быть хорошим гравером, значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе. Значит быть распространителем света истины... Прекраснейшее, благороднейшее призвание гравера. Сколько изящнейших произведений, доступных только богачам, коптилось бы в мрачных галереях без твоего чудотворного резца?»[732]
У зв'язку з цим в мистецькій спадщині Шевченка після заслання створено лише два автопортрети та портрет В. Кочубея, виконані олійними фарбами. Цим пояснюється також і той факт, що серед малюнків Шевченка 1857—1861 років створено лише одну акварель. Всі інші його твори, починаючи від серпня 1857 року, виконані олівцем, сепією, тушшю, офортом і акватинтою.[732]
Твори 1857—1861 років
Твори Шевченка останнього періоду починаються циклом пейзажів, виконаних під час подорожі по Волзі від Астрахані до Нижнього Новгорода з серпня по вересень 1857 року. Вони рисовані олівцем на вузьких смужках тонованого або білого паперу. В Нижньому Новгороді Шевченко створив ряд пейзажів. Він змальовував серію архітектурних пам'ятників міста.
Під час плавання по Волзі та під час перебування у Нижньому Новгороді Шевченко виконав чимало портретів різних осіб та два автопортрети. Всі портрети виконані італійським олівцем та білилами на тонованому папері в більшості в один-два сеанси. Дуже важливо, що про всі ці портрети Шевченко зробив записи у своєму щоденнику. Також удосконалювалося виконання Шевченком портретів у техніці офорта протягом 1860 — початку 1861 років.
Проживаючи у Петербурзі з березня 1858 року та мандруючи востаннє по Україні з червня до серпня 1859 року, Шевченко продовжував працювати не тільки в портреті та над жанровими композиціями на власні сюжети, а й над пейзажами. Жанрові композиції в роки життя в Петербурзі займали менш помітне місце в творчості Шевченка, ніж в час його перебування в Новопетровському укріпленні.
З середини 1858 року Шевченко почав працювати у техніці офорт акватинта у якій створив жанрові сцени, пейзажі і портрети.[732]
Альбом 1858—1859 років
Повністю альбом не зберігся. Зараз відомо лише 13 розрізнених аркушів з 18 рисунками пером, тушшю, сепією та олівцем. Це ескізи до офортів, над якими Шевченко почав працювати в Петербурзі з весни 1858 року, краєвиди, ескізи та етюди, виконані під час перебування Шевченка в Україні з червня до серпня 1859 року, та різні фольклорні записи.[800]
Етюди, ескізи, начерки 1857—1860 років
Розділ містить ескізи, етюди та начерки Шевченка, виконані ним протягом 1857—1860 років. Репродуковані в хронологічному порядку, вони доповнюють показують творчість художника і під час плавання від Астрахані до Нижнього Новгорода, і під час перебування в Нижньому Новгороді, і під час проживання у Петербурзі. Тут же опубліковано кілька рисунків архітектурного характеру — це плани та фасади тої хати, яку Шевченко мріяв побудувати в Україні над Дніпром.[732]
Сумнівні
Незнайдені твори
До списку незнайдених творів Т. Г. Шевченка належать ті, які згадуються в різних джерелах: в листах Шевченка і різних осіб до нього, у спогадах сучасників, в архівних джерелах та у літературних творах.
Незнайдені твори 1838-1860
Remove ads
Твори, безпідставно приписувані Т. Г. Шевченкові
Узагальнити
Перспектива
Існують твори, щодо яких відсутні докази про те, що їх автором є саме Шевченко. Однак в текстах окремих сучасників та в деяких літературних публікаціях авторство цих малюнків приписується йому.
Альбоми та збірки малюнків
Ілюстрації до літературних творів та різних видань
Портрети
Картини та рисунки побутового та історичного змісту
Міфологічні та релігійні сюжети
Анімалістичні рисунки
Краєвиди
Remove ads
Коментарі
- Всеросійський музей О. С. Пушкіна
- Власність І. С. Зільберштейна (Москва)
- Кологривський краєзнавчий музей імені Г. А. Ладиженського
- Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві
- Місцезнаходження оригіналу не встановлено
- Власність А. В. Фролова (Санкт-Петербург)
- Власність С. А. Таранушенко (Київ)
- Нижегородський державний художній музей
- Місцезнаходження оригіналу не встановлено. Репродукується по офорту Бр. Залеського
- Західно-Казахстанський обласний історико-краєзнавчий музей у м. Уральську
- Сучасне місцезнаходження портрета не встановлено, репродукується по фотографії з оригіналу
Remove ads
Див. також
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads