| Роки правління |
Ім'я |
Примітки |
| 527 або 515 — ? |
Ікел |
Син Еомера, останнього короля Англів в Ангельні. Очолив похід англів через Північне море до Британії. |
| ? |
Кнебба |
Син Ікела |
| ? |
Кіневальд |
Син Кнебби |
| 585 — 593 |
Креода |
Син Кіневальда. Можливо був засновником фортеці в Тамворті — твердині королів Мерсії. |
| 593 — 606 |
Пібба |
Син Креоди. Поширив владу Мерсії на землі Західного Мідлендсу. |
| 606 — 626 |
Кіорл |
Походження невідоме. Можливо узурпував владу або ж був одним із віддалених родичів попередніх королів. |
| 626 — 655 |
Пенда |
Син Пібби. Перетворив Мерсію на найбільш впливове англосаксонське королівство. Останній язичницький король Мерсії. Поліг у битві з Освіу — королем Берніції, а згодом і Нортумбрії. |
| 635 — 642 |
Еова |
Син Пібби. Співправитель Пенди. Загинув у битві. |
| 655 — 656 |
Педа |
Син Пенди. Співправитель в Пд.-Сх. Мідлендсі. Вбитий. |
| 656 — 658 |
Освіу |
На короткий час захопив владу в Мерсії після смерті Пенди. Одночасно займав королівський престол в Нортумбрії (655-670). |
| 658 — 675 |
Вульфгер |
Син Пенди, перший християнський король Мерсії. Відновив мерсійське домінування в Англії. |
| 675 — 704 |
Етельред І |
Син Пенди. Зрікся престолу та доживав свої дні у монастирі біля містечка Бардні (сучасне графство Лінкольншир). |
| 704 — 709 |
Кенред |
Син Вульфгера. Зрікся престолу та поселився в Римі. |
| 709 — 716 |
Кеолред |
Син Етельреда І. Можливо був отруєний. |
| 716 |
Кеолвальд |
Вважається сином Етельреда І (його існування є сумнівним). |
| 716 — 757 |
Етельбальд |
Внук Еови. Проголосив себе королем Британії у 736 році. Вбитий своїми ж охоронцями. |
| 757 |
Беорнред |
Походження невідоме. Усунутий Оффою. Ймовірно спалений на вогнищі у 769 році в Нортумбрії. |
| 757 — 796 |
Оффа |
Праправнук Еови. Найвеличніший та наймогутніший серед усіх мерсійських королів. У 774 році проголосив себе Королем усіх англійців. Залишив після себе т.зв. вал Оффи на межі між Англією та Уельсом та почав карбувати срібний пенні. |
| 796 |
Екгфріт |
Син та співправитель Оффи. Раптово помер через декілька місяців після свого батька. |
| 796 — 821 |
Кенвульф |
Належав до сьомого покоління нащадків Пібби, ймовірно через сестру Пенди. Прийняв титул "імператора". |
| 821 |
Кінегельм |
Син Кенвульфа. Співправитель. Ймовірно убитий, пізніше канонізований (Святий Кенельм). |
| 821 — 823 |
Кьолвульф І |
Брат Кенвульфа. Скинутий з престолу Беорнвульфом. |
| 823 — 825 |
Беорнвульф |
Гіпотетичний родич Беорнреда. Загинув у битві з військами Східної Англії. |
| 825 — 827 |
Лудека |
Походження невідоме. Загинув у битві у Східній Англії, де намагався придушити повстання. |
| 827 — 839 |
Віглаф |
Походження невідоме. У 829 році усунутий від влади Егбертом, королем Вессексу, однак через рік повернув собі трон. При ньому Мерсія зберігала свою незалежність, однак перестала домінувати серед інших англосаксонських королівств. |
| 829 — 830 |
Егберт |
На короткий час захопив владу в Мерсії. Також був королем Вессексу (802-839). |
| 839 — 840 |
Вігмунд |
Син Віглафа та зять Кьолвульфа І. |
| 840 |
Вігстан |
Син Вігмунда. Зрікся престолу та пізніше вбитий Беортвульфом. Канонізований (Святий Вістан). |
| 840 |
Ельфледа |
Донька Кьолвульфа І, дружина Вігмунда та мати Вігстана; призначена останнім як регент. |
| 840 — 852 |
Беортвульф |
Можливо двоюрідний брат Вігстана. Узурпував королівську владу та примусив Ельфледу вийти заміж за свого сина Беорфріта. |
| 852 — 874 |
Бургред |
Ймовірно родич Беортвульфа. У зв'язку із загрозою данського вторгнення утік до Риму. |
| 874 — 879 |
Кьолвульф II |
Можливо син або внук Вігмунда та Ельфледи. Правив у західній Мерсії під верховною владою данців. |
| 879 — 884 |
Етельред II |
Визнав верховенство Альфреда І Великого, короля Вессекса. В історичних джерелах згадується радше як "елдормен", аніж "король", тобто вищий представник короля Вессекса у Мерсії. |
| Під верховною владою Вессекса |
| 884 — 911 |
Етельред II |
як елдормен, намісник Альфреда І Великого. |
| 911 — 918 |
Етельфледа |
Дружина Етельреда ІІ, донька Альфреда Вессекського та племінниця Бургред. Відвоювала східну частину Мерсії. |
| 918 — 919 |
Ельфвіна |
Донька Етельреда ІІ та Етельфледи. Усунута від влади її дядьком, Едвардом Старшим, який остаточно приєднав Мерсію до Вессекса, таким чином створивши Королівство Англія. |
| Титульні королі Мерсії |
| 924 |
Етельстан |
Син Едварда Старшого та племінник Етельфледи. Отримав титул короля Мерсії по смерті батька (липень 924 року), а через 16 днів потому — і титул короля Вессекса. |
| 957 — 959 |
Едгар Мирний |
Племінник Етельстана. Захопив владу в Мерсії та Нортумбрії (травень 957 р.), а в жовтні 959 року успадкував трон возз'єднаної Англії. |
| Елдормени та ерли Мерсії |
| 957 — 983 |
Ельфгер[en] |
Призначений елдорменом у 957 році Едгаром Мирним, коли об'єднане англійське королівство тимчасово розпалося. |
| 983 — 985 |
Ельфрік Кілд[en] |
Швагро Ельфгера. Зміщений з престолу Етельредом Нерозумним у 985 році. У 1016-му загинув у битві з данами. |
| ? — 1004 |
Вульфрік Спот[en] |
Ймовірно отримав титул елдормена Мерсії після вигнання Ельфріка Кілда. |
| 1007 — 1017 |
Едрік Стреона |
Призначений Етельредом Нерозумним; сумнозвісний ренегат, що перейшов на сторону данів. Пізніше вбитий Канутом Великим також за зраду. |
| 1017 — 1023/32 |
Леофвайн |
Ймовірно призначений Канутом Великим як елдормен Мерсії. Також був елдорменом у Гвікке. |
| 1023/32 — 1057 |
Леофрік |
Син Леофвайна, ерл Мерсії. Призначений Канутом Великим. Увійшов в історію головним чином завдяки своїй дружині Годіфу (Леді Ґодіва). |
| 1057 — 1062 |
Ельфґар |
Син Леофріка. Спочатку був ерлом Східної Англії, доки не успадкував титул батька в Мерсії. |
| 1062 — 1071 |
Едвін |
Син Ельфгара. Спочатку підкорився владі Вільгельма Завойовника, та згодом підняв повстання, однак був зраджений і вбитий своїми ж людьми. Після смерті Едвіна Мерсія розпалася на дрібніші графства. |
