Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Список найінтенсивніших тропічних циклонів
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Визначення інтенсивності тропічних циклонів є складним завданням. Часто для визначення інтенсивності звертаються до характеристик вітрів, оскільки вітри створюють помітний вплив на значних територіях, а найпопулярніші шкали тропічних циклонів опираються на значення швидкостей постійних вітрів. Втім, відмінності між періодами усередненої швидкості вітру різних шкал ускладнюють взаємне порівняння циклонів з різних регіонів. Крім того, інші чинники, як-от опади, штормові припливи, зони, що зазнають ураження від згубної дії вітру чи торнадо, можуть істотно відрізнятися у циклонів, які мають однакові швидкості вітру. Часто для порівняння тропічних циклонів використовують значення атмосферного тиску, оскільки такі вимірювання легше проводити і вони не залежать від шкали. Тропічні циклони можуть досягати найнижчих значень тиску над великими площами Землі. Втім, хоча й існує сильний зв'язок між пониженим тиском і вищими швидкостями вітру, шторми з найнижчим тиском можуть не мати найбільші значення швидкості вітру, оскільки залежності між тиском і характеристиками вітру у кожного циклону дещо різняться[1].
У найновіших і найнадійніших записах більшість тропічних циклонів, які досягли тиску 900 гПа (мбар) (26,56 дюйма рт. ст.) та менше, трапилися у північно-західній частині Тихого океану. Найсильнішим у світі зареєстрованим тропічним циклоном за найнижчим зафіксованим центральним тиском вважається тайфун Тіп, який досяг тиску 870 гПа (25,69 дюйма рт. ст.) 12 жовтня 1979 року[2]. Наведений нижче список поділений за басейнами тропічних циклонів. Дані у списку приведені відповідно до даних офіційних регіональних спеціалізованих метеорологічних центрів, якщо не зазначено інше. Іншим рекордсменом станом на 23 жовтня 2015 року є ураган Патрісія, швидкість постійних вітрів якого за 1-хвилинний період зафіксована на позначці 345 км/год (215 миль/год)[3].
Remove ads
Північ Атлантичного океану
Узагальнити
Перспектива
Ураган Мілтон на піку своєї інтенсивності.
Найінтенсивнішим штормом у Північній Атлантиці за показником найнижчого тиску був ураган Вільма. Найсильнішим штормом за швидкістю постійних вітрів за 1-хвилинний період був ураган Аллен.
У списку нижче наведені шторми, мінімальний центральний тиск яких досяг позначки 920 гПа (27,17 дюйм рт. ст.) та менше. Записи про шторми робилися ще в 1851 році, хоча до початку здійснення авіаційної розвідки у 1940-х роках вимірювання їхніх показників проводилися рідко. До 1970-х років, коли почали використовувати дропзонди, переважно робили неточні оцінки показників циклонів[4].
Remove ads
Схід Тихого океану
Узагальнити
Перспектива
.jpg)
Найінтенсивнішим штормом у східній частині Тихого океану як за швидкістю постійних вітрів, так і за центральним тиском, вважається ураган Патрісія. Швидкість постійних вітрів урагану становить 345 км/год (215 миль/год), що є світовим рекордом.
У списку наведені шторми з мінімальним центральним тиском 925 гПа (27,32 дюйма рт. ст.) та менше. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1949 року, має нижчу достовірність, а характеристики більшості штормів з того часу є оцінними, оскільки шторми у цьому басейні рідше досягають берегу (і, як наслідок, рідше проводиться їх дослідження)[6].
Remove ads
Північний захід Тихого океану
Узагальнити
Перспектива
Тайфун Мегі на піку своєї інтенсивності
.png)
Тайфун Хайянь на піку своєї інтенсивності
Тайфун Меранті на піку своєї інтенсивності
Найінтенсивнішим за тиском та швидкістю постійних вітрів за 10-хвилинний період вважається тайфун Тіп, який також є найінтенсивнішим зареєстрованим тропічним циклоном за всю історію спостережень.
У списку перелічені шторми з мінімальним тиском 900 гПа (26,58 дюйма рт. ст.) та менше. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1950 року, має нижчу достовірність[6].
Remove ads
Північ Індійського океану
Узагальнити
Перспектива
Найсильнішим задокументованим тропічним циклоном у північній частині Індійського океану вважається циклон Одіша 1999 року[en], який мав швидкість постійних вітрів за 3-хвилинний період 260 км/год (160 миль/год) і мінімальний тиск 912 гПа (26,93 дюйм рт. ст.).
У списку перелічені шторми з тиском 950 гПа (28,05 дюйм рт. ст.) та нижче. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1971 року, має нижчу достовірність[6].
Remove ads
Південний захід Індійського океану
Узагальнити
Перспектива
Циклон Гафіло незадовго до піку своєї інтенсивності
Циклон Фантала незабаром після піку своєї інтенсивності
Найінтенсивнішим тропічним циклоном у південно-західній частині Індійського океану є Циклон Гафіло. Найсильнішим тропічним циклоном за швидкістю постійних вітрів за 10-хвилинний період у цьому регіоні вважається циклон Фантала.
У списку перелічені шторми з тиском 920 гПа (27,17 дюйма рт. ст.) та менше. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1985 року, має нижчу достовірність[6].
Remove ads
Австралійський регіон
Узагальнити
Перспектива
Найінтенсивнішими тропічними циклонами в Австралійському регіоні є циклони Ґвенда[en] та Ініґо[en]. Найсильнішими циклонами за швидкістю постійних вітрів за 10-хвилинний період вважаються циклони Орсон[en] та Моніка.
У списку перелічені шторми з тиском 920 гПа (27,17 дюйма рт. ст.) та менше. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1985 року, має нижчу достовірність[6].
Remove ads
Південь Тихого океану
Узагальнити
Перспектива
.jpg)
Циклон Вінстон на піку своєї інтенсивності
Циклон Зої на піку своєї інтенсивності
У списку нижче загалом наведено 16 циклонів, більшість з яких відбулася під час сезонів Ель-Ніньйо. До списку включені тропічні циклони, які були зареєстровані починаючи із сезону тропічних циклонів 1969—1970 і які досягли своєї максимальної інтенсивності західніше 160° сх. д. Найінтенсивнішим тропічним циклоном у південній частині Тихого океану вважається циклон Вінстон 2016 року, який також є найінтенсивнішим штормом Південної півкулі.
У списку перелічені шторми з тиском 920 гПа (27,17 дюйма рт. ст.) та менше. Інформація про шторми, які були задокументовані до 1985 року, має нижчу достовірність[6].
Remove ads
Південь Атлантичного океану
Узагальнити
Перспектива
.jpg)
До недавнього часу не було свідчень про те, що в Південній Атлантиці можуть існувати тропічні циклони. Втім, з появою урагану Катаріна у 2004 році, який станом на 2019 рік є єдиним зафіксованим ураганом у південній частині Атлантичного океану, з'явилися нові свідчення про це природне явище. Подальше дослідження виявило, що у південній частині Атлантичного океану в останні десятиліття було в середньому 1-2 субтропічні чи тропічні циклони на рік[28].
Нижче наведений неповний список тропічних та субтропічних циклонів інтенсивністю нижче 1000 гПа (29,53 дюйма рт. ст.), проте офіційної бази даних циклонів південної частини Атлантичного океану не існує.
Remove ads
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads