Спицімір Лелівіта

Спицімір Лелівіта, Спицімір із Мельштина, Спицімір із Тарнова, Спитко з Мельштина гербу Леліва, також відомий як Spicimir na Melsztynie de Lelewel et Fridemund — польський магнат, урядник та державний діяч, один із найвпливовіших людей Королівства Польського свого часу.

Спицімір Лелівіта
Народився	приблизно 1300
Помер	близько 1354
Країна	Королівство Польське
Діяльність	дипломат
Посада	Краківський каштелян, ловчий краківськийd, сандецький каштелянd і каштелян віслицькийd
Військове звання	лицар
Рід	Тарновські гербу Леліва
У шлюбі з	Станіслава з Богорів
Діти	Ян з Мельштина і Рафал з Тарнова

Життєпис

Ян Длугош писав, що Спицімір походив з Рейнської області. Проте існує думка і про те, що він походив з Горішніх Лужиць. У «Географічному словнику Королівства Польського» у статті про Мельштин теж вказано, що існують дві версії походження Спиціміра: німецька і слов'янська.

З 1312 року — краківський ловчий, з 1317 — сандецький каштелян, з 1319 — віслицький каштелян.

За часів короля Владислава Локетка був поважним дипломатів, а потім став один з вихователів його сина — Казимира Великого.

Згідно з Яном Длугошем Спицімір Лелівіта помер 1354 року, але можна зустріти і дату 1352 р.

Спицімір почав розбудовувати місто Тарнув (отримав привілей на заснування міста), побудував замок у Мельштині, володів землями у Бохні та Бжеску.

Сім'я

Спочатку був одружений з невідомою донькою Пакослава з Мстичова, краківського судді. Наступна дружина — Станіслава з Богорів, сестра ґнєзненського архієпископа РКЦ Ярослава Боґорії. Ярослав і Станіслава були дітьми шляхтича Петра Богорії. Цілком можливо, що високий статус родичів сприяв політичній кар'єрі Спиціміра, адже ґнєзненський єпископ займав провідне становище в церковній і політичній ієрархії Польщі. Діти:

• Ян з Мельштина — дав початок роду Мельштинських. Його внучка стала третьою дружиною короля Владислава II Ягайла. Одного з найвпливовіших до середини XV ст.
• Рафал з Тарнова — дав початок роду Тарновських, одного з найвпливовіших у Польському королівстві майже до кінця XVI ст. Його внук заснував ще один рід — рід Ярославських.
• Нєустонп з Тарнова
• Пакослав з Тарнова
• Войцех з Тарнова

Див. також

• Мельштин
• Тарновські
• Мельштинські

Джерела

• Melsztyn. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Том VI Malczyce — Netreba, 1885. — S. 248. (пол.)
• Podhorodecki L. Sławni hetmani Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1994. — S. 15. (пол.)

Посилання

• Tarnowscy 01 (пол.)