Співак Ель Гершович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Співак (прізвище).

Ель Гершович Співа́к (3 листопада (22 жовтня) 1890, м. Васильків, Київська губернія, Російська імперія — 4 квітня 1950, м. Москва) — радянський мовознавець єврейського походження, їдишист, член-кореспондент АН УРСР.

Співак Ель Гершович
Народився	22 жовтня (3 листопада) 1890(1890-11-03) Васильків, Київська губернія, Російська імперія
Помер	4 квітня 1950 Москва, РРФСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія→ СРСР
Діяльність	мовознавець, письменник, лексикограф, філолог, перекладач
Alma mater	Глухівський учительський інститут
Науковий ступінь	доктор наук
Вчене звання	професор, член-кореспондент Академії Наук УРСР.
Знання мов	їдиш
Заклад	Одеський інститут народної освіти, Київський інститут професійної освіти, Кабінет єврейської літератури, мови та фольклору
Посада	професор

Біографія

Е. Г. Співак народився 3 листопада (22 жовтня) 1890 року у Василькові під Києвом.

У 1919 році закінчив Глухівський учительський інститут.

Викладав їдиш у школах «Культур-Ліги» у Василькові, Глухові, працював у дитячих будинках.

В першій половині 1920-х років працював у Київському єврейському педагогічному технікумі.

У 1927—1930 роках викладав в Одеському інституті народної освіти, а у 1930—1932 роках — у Київському інституті професійної освіти^[1].

У 1927 році присвоєно вчене звання  професора.

З 1927 року публікував лінгвістичні статті в журналі «Ідише шпрах», в 1929—1931 роках входив до складу  редколегії журналу «Ратнбілдунг».

В 1933 році очолив лінгвістичну секцію Інституту єврейської пролетарської культури при Академії Наук УРСР.

З 1937 року був директором Кабінету єврейської літератури, мови та фольклору.

В 1939 році обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

На основі монографії «Нова словотворчість» в 1944 році захистив докторську дисертацію в Московському державному університеті.

У роки нацистської навали перебував в евакуації у м. Уфа (Башкирія).

13 січня 1949 року був заарештований у справі Єврейського антифашистського комітету. Помер 4 квітня 1950 року в Москві під час слідства.

Реабілітований у 1956 році.

Наукова діяльність

Займався діалектологією, лексикологією. Упорядкував російсько-їдиш словник, є автором близько 100 наукових праць, в тому числі підручників, хрестоматій, тематичних словників. У 1946 році опублікував книгу «Ді шпрах ін ді фун дер фотерлендішер мілхоме» («Мова в дні Вітчизняної війни»). Підготував до друку праці: «Діалектика і літературна мова», «Проблеми єврейського словотворення», «Походження і розвиток єврейської літературної мови», «Україна в українському слові». Керував укладанням великого «Російсько-єврейського словника».

Праці

• Над чим працює Кабінет єврейської культури Академії наук УРСР/ Е. Г. Співак. // Вісті Академії Наук УРСР. — 1940. — № 7. — С. 70—71.
• До проблеми лексичного складу мови: На матеріалах єврейської мови/ Е. Г. Співак// Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. — 1941. — Т. 1. — С. 79—89.
• Русско-еврейский правовой и административный словарь = Rusish-yidisher rekhtlekh-administrativer verterbukh / Отв. ред. И. Г. Спивак. — Киев: Изд-во Акад. наук УССР, 1941.