Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Співак Мар'яна Тимофіївна
російська акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Мар'яна Тимофіївна Співак (рос. Марьяна Тимофеевна Спивак; нар. 23 березня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру, кіно і дубляжу, громадський діяч, режисерка і дикторка. Здобула широку популярність в 2017 році, зігравши головну роль у фільмі Андрія Звягінцева «Нелюбов».
| Співак Мар'яна Тимофіївна | |
|---|---|
| рос. Марьяна Тимофеевна Спивак | |
| Ім'я при народженні | Мар'яна Тимофіївна Співак |
| Дата народження | 23 березня 1985 (40 років) |
| Місце народження | Москва, СРСР |
| Громадянство | Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Професія | акторка, режисер, диктор |
| Кар'єра | 1991 — дотепер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 3539159 |
| Співак Мар'яна Тимофіївна у Вікісховищі | |
Remove ads
Біографія
Народилася 23 березня 1985 року в сім'ї актора і режисера Тимофія Співака (1947—2022) і актриси Катерини Васильєвої (нар.. 19 серпня 1961) — виконавиці ролі Олени у фільмі «Вам і не снилося…». Її бабуся по матері Жанна Прохоренко (1940—2011), відома радянська кіноактриса, дід Євген Васильєв (1927—2007) — режисер фільму «Прощання слов'янки».
У 2002 році Мар'яна вступила до школи-студії МХАТ у майстерню Ігоря Золотовицького і Сергія Земцова. У роки навчання грала в навчальних виставах: «Гамлет» (Гертруда) «Безіменна зірка» Мони) «Травнева ніч, або Потопельниця» Ганна), «Три сестри» (Наташа) «З коханими не розлучайтеся» Катя, Козлова, Алфьорова).
В 2006 році Мар'яна закінчила школу-студію з відзнакою і була прийнята в трупу театру «Сатирикон» імені А. Райкіна. У цьому ж році була запрошена асистенткою з майстерності актора на курс Ігоря Золотовицького.
Remove ads
Особисте життя

- Перший чоловік — актор Кирило Петров (нар.. 12 червня 1985);
- Другий чоловік — актор Антон Кузнєцов (нар.. 10 липня 1980);
- син — Григорій Антонович Кузнєцов (нар.. 2015)[1].
Визнання та нагороди
- Лауреат премії імені Всеволода Меєрхольда (за творчі досягнення в навчанні);
- Лауреат премії «Сузір'я» (за головну жіночу роль);
- Лауреат премії «Golden Unicorn» за головну жіночу роль (фільм «Нелюбов»[1].
Творчість
- 2010 — «ТріАда», згодом «Інші», (за п'єсою Жана-Поля Сартра «За зачиненими дверима») — Естель
- 2017 — «Сусідки» (за п'єсою Жана Франко) — Марина
Ролі в театрі
- Театр «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна
- 2004 — «Річард III» — Леді Анна, вдова Едварда, сина короля Генріха IV
- 2006 — «Король Лір» — Корделія, дочка Ліра[2]
- 2007 — «Бальзамін» — Мотрона
- 2008 — «Синє Чудовисько» — Дардане[3]
- 2009 — «Прибуткове місце» — Анна Павлівна Вишневська[4]
- 2010 — «Озирнись у гніві» — Олена
- 2011 — «Чайка» — Махати
- 2012 — «Маленькі трагедії» — Дона Анна
- 2013 — «Отелло» — Дездемона
- 2014 — «Кухня» — Енн
- 2014 — «Приборкання» — Катаріна
- МХТ імені А. П. Чехова
- 2005 — «З коханими не розлучайтеся. Ігри та сцени з життя» — Катя[5]
Фільмографія
Озвучування мультфільмів
Дублювання
- Похмурі тіні (2012) / роль-Анжеліка (Єва Грін)[6]
- Темний лицар: Відродження легенди (2012) / роль — Селіна Кайл / Жінка-Кішка (Енн Хетеуей)[7]
- Великий Гетсбі (2013) / роль-Джордан Бейкер (Елізабет Дебікі)[8][7]
- 300 спартанців: Розквіт імперії (2014) / роль-Артемісія (Єва Грін)[8][7]
- Сяйво (дубляж 2014 року) / роль-Венді Торренс (Шеллі Дювалл)[9]
- Закатати в асфальт (2019) / роль-Келлі Саммер (Дженніфер Карпентер)[9]
- Любов, смерть і роботи (2019) — Сьюзі («за розломом Орла») / Гейл («Льодовиковий період»"[10]
Комп'ютерна гра
- 2014 — Alien: Isolation — Аманда Ріплі[9]
- 2016 — League of Legends — Шая[9]
Remove ads
Примітка
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads

