Спілка архітекторів СРСР

Спілка архітекторів СРСР (до 1955 року Спілка радянських архітекторів) — громадська творча організація, що об'єднувала архітекторів та інших спеціалістів, діяльність яких пов'язана з архітектурою. Створена в 1932 році постановою ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій».

Спілка архітекторів СРСР
рос. Союз архитекторов СССР
Нагрудний знак члена «Спілки архітекторів СРСР»
Тип	організація творча спілка СРСРd
Засновано	1932
Розпущено	1991
Сфера	архітектура СРСР
Країна	СРСР
Членство	Міжнародна спілка архітекторів (1948)
Критерій членів	архітектор
Членів	16 983 (1983)
Друкований орган	Архитектура СССР
Материнська організація	Міжнародна спілка архітекторів
Нагороди (1970)
Спілка архітекторів СРСР у Вікісховищі

Заснування спілки поклало край творчого розвитку архітектури в СРСР, зокрема завершення періоду блискучого авангардного розвитку. Розпочалося формування державної тоталітарної системи мистецтв, під гаслами штучно створеного напряму — «соціалістичного реалізму». В архітектурі це привело до штучної монументально-ретроспективної орієнтації архітектури й містобудування та суцільного (тоталітарного) контролю над творчістю митців.^[1]

Найвищим керівним органом спілки був Всесоюзний з'їзд. Між з'їздами спілкою керували правління та секретаріат. Правлінню підпорядковувалися архітектурний фонд і курси підвищення кваліфікації архітекторів.

До спілки входили спілки архітекторів союзних республік, місцеві спілки і організації автономних республік, країв, областей і міст. У 1983 році спілка нараховувала 16 983 члени.

З розпадом СРСР спілка припинила свою діяльність у 1991 році.

Див. також

• Національна спілка архітекторів України
• Спілка архітекторів Росії^[d]