Ставропольська губернія

45°03′00″ пн. ш. 41°59′00″ сх. д.

Ставропольська губернія
Герб
Дата створення / заснування	1847
Країна	Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР і  СРСР
Столиця	Ставрополь
Кількість населення	873 301 осіб[1]
Замінений на	Північно-Кавказький край, Південно-Східна область РРФСР і Кубанська область
На заміну	Кавказька губернія
Час/дата припинення існування	2 червня 1924
Площа	60 083 827 110 квадратний метр
Ставропольська губернія у Вікісховищі

Ставропольська губернія (Ставропільська губернія, рос. Ставропольская губерния, до 1847 — Кавказька губернія)  — адміністративно-територіальна одиниця на півдні Російської імперії.

Географія

Межувала з Кубанською областю на заході, із Землею Війська Донського і Астраханською губернією на півночі та з Терською областю на півдні та сході.

Найбільша довжина з північного заходу на південний схід — 442 версти, найбільша ширина — 202 версти.

Площа губернії — 53 246 верст². Рельєф губернії на більшій частині території був рівнинним. Лише на південному заході (поблизу Ставрополя) — невисокі гори.

Населення

Населення Ставропольської губернії за переписом 1897 р.

За даними на 1897 р. на території губернії проживало 873 301 особа (444 579 чоловіки і 428 722 жінки), у тому числі у містах 83 025.

Густота населення 17 осіб на 1 версту². Найбільша густота населення характерна для Медвеженського повіту (38 осіб на 1 кв.версту), найменша — на території кочових народів (2,4 особи на 1 кв.версту).

Розподіл населення за мовами (перепис 1897 року):

• Російська — 482 495 (55,2%)
• Українська — 319 817 (36,6%)
• Ногайська — 19 651 (2,3%)
• Туркменська — 14 896 (1,7%)
• Калмицька — 10 814 (1,2%)