Стадник Олександр Олександрович

Стадник Олександр Олександрович (нар. 30 листопада 1961(19611130)) — художній керівник та головний диригент Державного академічного Волинського народного хору, заслужений діяч мистецтв України (1998).

Стадник Олександр Олександрович
Основна інформація
Дата народження	30 листопада 1961(1961-11-30) (63 роки)
Місце народження	Руська Поляна, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Професії	музикант
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стадник.

Біографія

Олександр Олександрович Стадник народився 1961 у селі Руська Поляна Черкаського району, Черкаської області. Його батько — Олександр Іванович Стадник — народний артист України, композитор, музикант, хормейстер-диригент, і колишній керівник Черкаського народного хору.^[1]

Його мистецька освіта розпочалася з музичної школи міста Черкаси, куди Олександр переїхав у 1967 році разом з батьками. Спочатку навчався по класу фортепіано, потім — баяну. Протягом 1977—1981 років Олександр Стадник навчався у Черкаському музичному училищі ім. Гулака Артемовського на хормейстерському відділенні. У 1986 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу хорового диригування.

Після служби в армії, з 1987 по 1989 роки працював головним диригентом Чернігівського народного хору. В державному академічному Волинському народному хорі працює з 1989 року головним диригентом, а з 1993 року і по цей час є художнім керівником колективу. У 1998 році Олександру Олександровичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України». У 2011 році нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Лауреат обласної премії імені Ігоря Стравінського.^[1]

Твори

У творчому доробку Олександра Стадника більше 250 обробок українських народних пісень та авторських творів для народного хору. Серед авторських найбільш відомі: «Ой Морозе, Морозенку» на народний текст, «Думи мої, думи мої, ви мої єдині» та «Нащо мені чорні брови» на вірші Т. Г. Шевченка, «До тебе, Україно», "Реве, гуде негодонька" на вірші Лесі Українки, «Ой вечір, вечір» на вірші Олени Пчілки, «Спади дощем мені на груди» на вірші Василя Симоненка. Значна частина обробок народних пісень стали популярними та виконуються багатьма, як професійними, так і аматорськими колективами України. Під редагуванням Олександра Стадника видано три томи збірки "Співає Волинський народний хор", куди ввійшли більше 270 творів у виконанні колективу.^[1]