Станецький Геннадій Станіславович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станецький.

Генна́дій Станісла́вович Стане́цький (нар. 30 липня 1960, м. Братськ, Іркутська область, Росія) — український політик. Колишній народний депутат України. Член Народної Партії, член Політради, голова Чернігівської обласної організації.

Геннадій Станіславович Станецький
Народився	30 липня 1960(1960-07-30) (65 років) м. Братськ, Іркутська область, Росія
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Посада	народний депутат України[1]
Партія	Народна Партія
Нагороди

Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний	18 березня 2003	—	25 травня 2006

Біографія

Народився 30 липня 1960 в Братську.

З вересня 1977 — слюсар-складальник радіоапаратури Київського заводу «Радіоприлад» імені Сергія Корольова.

З 1978 по 1982 навчався у Київському інституті народного господарства, спеціальність - «Економіка і планування матеріально-технічного постачання»^[2].

З серпня 1982 — інженер відділу постачання ВО "Завод «Арсенал».

З листопада 1982 — служба в армії^[2].

З вересня 1984 — інженер відділу головного механіка об'єднання «Укрцемент», інженер, старший інженер, провідний інженер, головний економіст, начальник відділу будівельних матеріалів Управління матеріально-технічного постачання, головний спеціаліст, заступник начальника Головного управління матеріально-технічного постачання і збуту, заступник начальника Головного управління організації прямих зв'язків, ринкових відносин і гарантійного матеріального забезпечення Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР^[2].

З серпня 1991 — директор госпрозрахункового центру «Укрсервісбудматеріали».

Липень 1996 — березень 2003 — заступник голови Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали»^[2].

У 2000 році захистив дисертацію на тему «Жаростійкі лужні в'яжучі бетони підвищеної термостійкості» й здобув ступінь кандидата технічних наук^[3].

Політична кар'єра

Народний депутат України 4-го скликання з 18 березня 2003 до 25 травня 2006 від блоку «За єдину Україну!», № 41 в списку^[4]. На час виборів: заступник голови Української державної корпорації будівельних матеріалів, безпартійний. Член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (березень 2003 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень 2004 — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Демократична Україна» (січень — вересень 2005), член фракції Політичної партії «Вперед, Україно!» (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2006). Член Комітету з питань соціальної політики та праці (з вересня 2003)^[5].

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 53 в списку^[4]. На час виборів: народний депутат України, член Народної Партії.

Особисте життя

Дружина Марина Едуардівна (1961), дочка Анастасія (1986), син Антон (1988)^[2].

Нагороди

• орден «За заслуги» III ступеня (2002)^[6]