Станиславський Микола Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Станіславський.

Мико́ла Олексі́йович Станисла́вський (нар. 17 серпня 1892(18920817), с. Озеряни Озерянської волості Лохвицького повіту Полтавщини — пом. 24 жовтня 1937, Київ) — лексикограф, секретар Секції ділової мови при Соціально-Економічному відділі Інституту Української Наукової Мови (від 15 листопада 1926 року).

Станиславський Микола Олексійович
Народився	17 серпня 1892(1892-08-17)  Озерянська волость, Лохвицький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	24 жовтня 1937(1937-10-24) (45 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	лексикограф
Заклад	Інститут української наукової мови ВУАН

Загальні відомості

1920-х років був членом Комісії для складання історичного словника української мови ВУАН, секретарем філологічної секції та членом-співробітником секції ділової мови соціально-економічного відділу Інституту української наукової мови ВУАН.

У співавторстві з Миколою Дорошенком^[1] та Володимиром Страшкевичем^[2] склав нормативний російсько-український «Словник ділової мови» (1930); від Станиславського походить і (східно-українська) акцентуація цього словника. Станиславський склав також «Російсько-українську ділову та газетну фразеологію» (в рукописі), автор низки рецензій в брошурі «Голос Українізатора» (Частини 2 і 3, 1927 рік).

Був безпідставно заарештований 1937 року, розстріляний 24 жовтня 1937.^[3] Реабілітований посмертно.