Станок (значення)

Станок (від прасл.: *stanъ — «установка», «ткацький верстат») — термін, що має кілька значень.

Прилади

• Станок — пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму^[1].
  • Бритвений станок — пристрій для кріплення леза безпечної бритви.
• Станок — військовий термін, металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні механізми^[1].
• Станок, мольберт — підставка, на якій художник або скульптор встановлює картину або скульптуру (див. станковий живопис)^[1].
• Станок — рідковживаний синонім верстата^[1].
• Станок — сільськогосподарський термін. Має два значення:
  • Станок, стійло — відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику^[1].
  • Станок — пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування та ін., не даючи їй вільно рухатися^[1].
• Станок — пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять, напр. станок для вправ балерин^[1].
• Станок — частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок^[1].
• Станок — пристрій для покарання різками, канчуками та ін. (див. тілесні покарання)^[1].

Одяг

• Станок — половина плахти.
• Станок, станик — застаріла назва верхньої частини сукні від плечей до пояса, верхньої частини жіночої сорочки (до підтички), ліфа кофти, кофти, безрукавки^[1].

Інше

• Стано́к — різновид невеликих селищ в Сибіру^[1].
• Станок — зменшено-пестливе до «стан»^[1].

Див. також

• Стан