Станіслав Брикчинський

Станіслав Брикчинський, гербу Ґвяндзич (5 грудня 1841, Осса — 2 січня 1912, Львів^[2]) — польський землевласник, учасник Січневого повстання (1863), господарський і політичний діяч, депутат Галицького крайового сейму, голова Галицького господарського товариства.

Станіслав Брикчинський
Народився	5 грудня 1841(1841-12-05)  Осса, Ґміна Одживул, Пшисуський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща або Осса, Гміна Білачув, Опочинський повіт, Лодзинське воєводство, Польща
Помер	1912[1]
Країна	Російська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	політик
Учасник	Польське повстання 1863—1864
Членство	Галицьке господарське товариство
Посада	посол до Галицького сейму[d]
Рід	Q124813407?
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Випускник російського кадетського корпусу в Петербурзі, служив офіцером російської армії^[3]. Під час Січневого повстання залишив службу і брав участь у боях з росіянами, зокрема у битві під Кобиланкою. Після переїзду до Галичини був заарештований у Львові та висланий за межі Австрійської імперії. Кілька років жив на еміграції в Парижі. Повернувшись до країни як землевласник, він господарював спочатку в Чорному Острові, а потім у Дидятичах біля Судової Вишні^[3]. Згодом оселився в купленому маєтку Пациків (з Дембником) у Станіславівському повіті.

• Був головою контрольної ради Галицького товариства земельного кредиту (1903—1912)^[4]
• Член і активіст Галицького господарського товариства,
• член ЦК (23.06.1889 — 13.06.1893),
• віцепрезидент (13 червня 1893 — 10 червня 1906)
• та президент (10 червня 1906 — 10 червня 1909)^[5].
• Протектор Товариства хліборобських гуртків у Львові (1914)^[6].
• Почесний член ЦК Краківського сільськогосподарського товариства^[7].
• Проводив велику діяльність у галузі підтримки скотарства в Станіславівському та Надворнянському повітах^[3].

Був головою Станіславівської окружної ради (1878—1898)^[3]. Депутат Галицького сейму 5-го, 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань (1885—1912). Обраний від курії І (великих власників) від Станіславівського округу^[8][9]. 29 жовтня 1885 року він отримав 64 голоси з 95^[10]. Посаду обіймав до самої смерті. 1896 року був обраний депутатом Національного відділу від курії сільських комун^[11]. Член правого клубу сеймового Польського гуртка в 1908 році^[12]. На сеймі він виконував обов'язки писаря господарської комісії та знавця господарської культури^[13]. У 1889—1901 роках був депутатом Галицького національного відділу^[3].

Сім'я

Народився в поміщицькій родині, син Станіслава та графині Ванди, уродженої Замойської, мав двох молодших братів Антонія та Стефана.

Двічі одружений:

• від першого шлюбу з Ідалією Святополк-Четвертинською мав сина Мечислава;
• від другого шлюбу з Марією Русановською — сина Станіслава.

Похований у Львові^[14][15].