Станіслав Падевський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Падевський.

Станісла́в Паде́вський (пол. Stanisław Padewski, у світі Станісла́в Таде́ушович Паде́вський; 18 вересня 1932, с. Нова Гута, нині Монастириський район — 29 січня 2017, Сендзішув-Малопольський^[1]) — єпископ-емерит Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-католицької церкви.

Станіслав Падевський Stanisław Padewski
Єпископ Харківсько-Запорізький
4 травня 2002 — 19 березня 2009
Обрання:	4 травня 2002
Інтронізація:	10 липня 2002
Церква:	Римо-католицька церква
Наступник:	Мар'ян Бучек
Єпископ-помічник Львівської архідієцезії
10 жовтня 1998 — 4 травня 2002
Обрання:	10 жовтня 1998
Титулярний єпископ Тігії
13 квітня 1995 — 4 травня 2002
Обрання:	13 квітня 1995
Попередник:	Francis Xavier DiLorenzo
Наступник:	Jean-Claude Hertzog
Єпископ-помічник Кам'янець-Подільської дієцезії
13 квітня 1995 — 10 жовтня 1998
Обрання:	13 квітня 1995
Альма-матер:	Ягеллонський університет
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Народження:	18 вересня 1932(1932-09-18) с. Нова Гута, нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна
Смерть:	29 січня 2017(2017-01-29) (84 роки) м. Сендзішув-Малопольський, Ропчицько-Сендзішовський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Батько:	Тадеуш
Священство:	24 лютого 1957
Чернецтво:	27 серпня 1950
Єп. хіротонія:	10 червня 1995

Життєпис

Владика Станіслав Падевський народився 18 вересня 1932 року в с. Новій Гуті (Бучацький повіт, нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна).

1945 року був переселений з сім'єю до Польщі. Вступив 1950 року до Ордену братів менших капуцинів. У 1961—1966 роках вивчав гуманітарні науки в Люблінському католицькому університеті та краківському Ягеллонському університеті.^[2]

1988 року Станіслав Падевський першим з капуцинів повернувся до України і, таким чином, відновив присутність Ордену в країні. З часом він отримав українське громадянство.

Папа Іван Павло II призначив 1995 р. Станіслава Падевського — тоді настоятеля у Вінниці — єпископом-помічником Кам'янець-Подільським. Хіротонія відбулася 10 червня 1995 р. у Кам'янці.

1998 р. Іван Павло II призначив його єпископом-помічником Львівської архідієцезії, а після встановлення нових дієцезій 2002 року владика Станіслав був призначений єпископом-ординарієм новоутвореної Харківсько-Запорізької дієцезії.

19 березня 2009 року Папа Бенедикт XVI прийняв його зречення з цієї кафедри.

Творча діяльність

Володів українською, польською, російською, італійською та англійською мовами.^[2]

Автор низки духовних книжок, зокрема — «Світла минулого», «Наречена Агнця», «Одинадцята Заповідь», «Символи Христа». Також єпископ Станіслав багато років був автором спочатку «Парафіяльної Газети», пізніше — «Католицького Вісника». Владика вів у газеті цілі духовні цикли.

І до, й після хіротонії єпископ Станіслав Падевський багато працював у галузі відродження літургійної музики римського обряду в Україні, маючи філологічну та музичну освіту. Багато речей він підготував особисто, також працював над формацією органістів.