Станіслав Цат-Мацкевич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мацкевич.

Станіслав Цат-Мацкевич (пол. Stanisław Mackiewicz; 18 грудня 1896, Санкт-Петербург — 18 лютого 1966, Варшава) — польський письменник і публіцист, прем'єр-міністр уряду Республіки Польща в вигнання 1954—1955. Брат Юзефа Мацкевича.

Станіслав Цат-Мацкевич пол. Stanisław Mackiewicz
пол. Stanisław Mackiewicz
Станіслав Цат-Мацкевич пол. Stanisław Mackiewicz
Голова уряду Польщі у вигнанні
8 червня 1954 — 21 червня 1955
Народився	18 грудня 1896(1896-12-18) Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер	18 лютого 1966(1966-02-18) (69 років) Варшава, Польська Народна Республіка[1]
Похований	Повонзківський цвинтар
Відомий як	письменник, політик, публіцист, правник, журналіст
Країна	Російська імперія  Польська Республіка  Польська Народна Республіка
Національність	поляк
Alma mater	Stephen Báthory Universityd
Політична партія	Безпартійний блок співпраці з урядом
Релігія	католицизм
Нагороди	| Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест) |
Медіафайли у Вікісховищі

В 1964 році підписав лист 34-х інтелектуалів прем'єр-міністра Юзефу Циранкевичу, в якому міститься заклик до зміни польської культурної політики у відповідності до прав, закріплених у Конституції.

Твори

• Kropki nad i (1927)
• Dziś i jutro (1929)
• Myśl w obcęgach. Studja nad psychologją społeczeństwa sowietów (1931)
• Książka moich rozczarowań (1939)
• Historja Polski od 11 listopada 1918 r. do 17 września 1939 r. (1941)
• O jedenastej — powiada aktor — sztuka jest skończona. Polityka Józefa Becka (1942)
• Klucz do Piłsudskiego (1943)
• Lata nadziei. 17 września 1939 — 5 lipca 1945 (1945)
• Dostojewski (1947)
• Stanisław August (1953)
• Londyniszcze (1957)
• Muchy chodzą po mózgu (1957)
• Zielone oczy (1958)
• Był bal (1961)
• Herezje i prawdy (1962)
• Europa in flagranti (1965)
• Dom Radziwiłłów (1990)